ПРО ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У ПОЛТАВСЬКИХ ОБЛАСНИХ МЕДІА ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСНИХ ВИДАНЬ (лютий 2021)
У 2021 році розпочалася чергова хвиля гендерного моніторингу медіа 24 областей України. Із 8 по 14 лютого 2021 року був проведений її перший етап. Для аналізу було обрано такі обласні видання Полтавщини: газети «Вечірня Полтава», «Зоря Полтавщини», «Полтавська думка», «Полтавський вісник», «Село Полтавське»; інтернет-видання «Коло», «Новини Полтавщини», «Полтава 365», «Полтавщина», «0532.ua Сайт Полтави».
Загалом проаналізовано 229 матеріалів у друкованих ЗМІ і 1002 матеріали у інтернет-виданнях.
Мета моніторингу – з’ясувати, наскільки ключові обласні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (якою мірою чоловіки і жінки представлені як експерти й експертки – ті, кого цитують, хто коментує, і як герої/героїні (про кого пишуть, згадують, але не надають слова), чи використовують вони гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.
У лютому чоловіків на шпальтах газет і в новинах інтернет-видань бачимо частіше, ніж жінок: у друкованих ЗМІ – 71% експертів та 81% героїв, у онлайн-медіа – 67% експертів і 83% героїнь. Така тенденція є сталою впродовж попередніх хвиль моніторингу обласних ЗМІ, які відбувалися в 2017 і 2019 роках.
Водночас варто зазначити, що протягом цьогорічного лютневого моніторигового періоду жінки все впевненіше виступають як експертки не лише в темах освіти чи культури, а й в економіки й політики. Особливо помітні ці тенденції в сфері політики. Очевидно, дається взнаки жорстка вимога гендерних квот під час останніх місцевих виборів. Депутаток помітно більше в інформаційному полі Полтавщини і вони є активними учасницями політичного життя краю.
Важливою темою у ЗМІ протягом лютого була COVID-19. Кількість матеріалів з цієї тематики становить дві третини від загальної кількості матеріалів з медичної теми. Однак експертами в них є або перші особи держави та профільних міністерств, або ж ці повідомлення є суто статистичними, безособовими, без місцевої конкретики.
Але загалом за моніторинговий період стало більше матеріалів, що стосуються соціального, економічного, освітнього аспекту епідемії.
Щодо інших тем лютого в ЗМІ. Триває тенденція соціального спрямування контенту. Особливо це помітно в друкованих виданнях, які після роздержавлення орієнтуються винятково на потреби читача, а не на владу, від якої раніше залежало фінансування періодичних видань. Тож тема політики, як загальнодержавної, так і місцевої, поступово відходить на другий план. У друкованих тільки 1 така публікація, у інтернет-виданнях – 7.
Значна частина матеріалів стосувалася розповідей про роботу новообраних депутаток місцевих рад. Наприклад, усі інтернет-видання написали про затвердження депутатки Полтавської міськради Оксани Деркач як однієї з 24 консультанток з питаньмісцевої влади у Раді Європи. Також героїнями публікацій стали депутатка Полтавської обласної ради Ірина Степаненко та екс-голова Київської районної вмісті Полтаві ради Оксана Корольова.
Як свідчать результати аналізу, загалом у друкованих ЗМІ жінки є експертками та героїнями в різних тематиках. Наприклад, у «Вечірній Полтаві» жінки найчастіше є героїнями у темі спорту, а експертками в питаннях екології та довкілля. У цьому виданні, однак, відсутні жінки і як експертки, і як героїні в матеріалах з політичної та економічної тематик.

Така ж ситуація і в «Зорі Полтавщини». А найчастіше у цьому виданні жінки – героїні матеріалів на тему освіти та науки. Експерток найбільше в матеріалах на тему криміналу та надзвичайних подій.
У «Полтавській думці» знаходимо небагато героїнь та експерток. Зате вони є в темах політики та війни / армії.
А ось у «Полтавському віснику» жінки є героїнями матеріалів на теми культури й релігії та спорту, знаходимо експерток в медицині та кримінальній темі.
Найбільше експерток у сфері економіки на шпальтах газети «Село Полтавське». Найчастіше у цьому виданні жінки є героїнями публікацій на тему культури та релігії.
Загалом найбільше експерток знаходимо в «Зорі Полтавщини», героїнь-у газеті «Село Полтавське», найменше героїнь у виданнях «Полтавська думка» та «Полтавський вісник». В останньому також найменше експерток.

Позитивним є той факт, що друковані ЗМІ значно впевненіше вживають фемінітиви, ніж в 2019 році, тоді співвідношення фемінітивів та маскулінітивів становило в середньому 30% до 70%.
Найчастіше послуговуються фемінітивами журналісти газет «Село Полтавське» та «Полтавська думка». Найменше фемінітвів у «Зорі Полтавщини».
Відповідно до зазначеного, найвищий Індекс гендерної чутливості – у газети «Село Полтавське» (54%). Абсолютно гендерночутливим видання може стати, коли почне активно надавати слово жінкам (тобто збільшиться кількість експерток).
В інтернет-виданнях теж бачимо строкатість тематик, в яких жінки виступають як експертки та героїні матеріалів.
Наприклад, видання «Коло» активно залучає жінок як експерток до висвітдення всіх ключових тем життя області – економіки, політики, освіти, медицини. Жінки є також героїнями матеріалів означених тематик.
Така ж ситуація в «Новинах Полтавщини», де жінки активно коментують політичні, економічні теми, а також військові та армійські.
А ось видання «Полтава 365» зовсім не писала про жінок не лише в політиці, економіці та бізнесі, а й в освіті та медицині. Натомість як експертки жінки виступають у матеріалах видання на теми культури та соціальної політики.
На сайті «Полтавщина» найбільше жінок-героїнь – у темі політики, а екперток – у економічній тематиці. А у «0532.ua – Сайт Полтави», навпаки, – зовсім немає експерток в політичних новинах, мало героїнь – у новинах на економічну тему, але знаходимо експерток у питаннях екології та довкілля.

Найбільше експерток – у виданні «Коло» (49% – майже паритетно), найменше – у «Полтавщини» (17%). Найчастіше жінки були героїнями публікацій у виданнях «Коло» (31%), а найрідше – в інтернет -виданні «Полтава 365» (всього в 11% випадків).
В новинах інтернет-видання «Коло» найчастіше вжито фемінітиви – 96%: депутатка, директорка, психологиня, соціологиня, начальниця, фахівчиня, представниця прес-служби, очільниця, комунальниця, лікарка, речниця, очільниця, учителька, співзасновниця. Лише в одному випадку редакція не змогла утворити фемінітив – до слова «сценограф» (можливо – сцено графиня?).
З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання «Коло» (59%). Якщо трохи вирівняти гендерний баланс, видання може досягти айвищого показника – 66,7%.

За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму.
У публікаціях лютого фемінітиви вживаються в інтернет-виданнях частіше, ніж в газетах. Для ЗМІ звичніше називати жінок депутатами, директорами, керівниками тощо, навіть в одній і тій же публікації героїнь чи експерток називають і директором, і директоркою, або ж і керівником, і очільницею.
У всіх ЗМІ закріпилася тенденція так званих безособових повідомлень та посилань: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», без вказування конкретної особи, що надала інформацію.
Результати першого моніторингу 2021-ого року показують, що журналісти все частіше послуговуються фемінітивами. І хоча в означенні посад та професій жінок превалюють традиційні маскулінні форми, все ж з’являються відносно нові для вжитку в пресі слова: «депутатка», «підприємиця», «прокурорка». І це є тенденцією, яка посилюється.
Загальний Індекс гендерної чутливості полтавських медіа у лютому склав 32%. На жаль, це один із найнижчих в Україні. Ознайомитися з даними моніторингу медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
___________________
З даними по Україні для розуміння ситуації можна ознайомитися:
– на сайті https://bit.ly/3aFCwvC
– у ФБ https://www.facebook.com/volynpressclub/posts/4305518649464048
