ПРО ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У ПОЛТАВСЬКИХ ОБЛАСНИХ МЕДІА ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСНИХ ВИДАНЬ (червень 2021)
Із 7 по 13 червня 2021 року був проведений третій етап гендерного моніторингу медіа 24 областей України. На Полтавщині моніторинг здійснювався ГО “Полтавський ПРЕС КЛУБ”.
Для аналізу, як і впродовж усього 2021 року, було обрано такі обласні видання Полтавщини: газети «Вечірня Полтава», «Зоря Полтавщини», «Полтавська думка», «Полтавський вісник», «Село Полтавське»; інтернет-видання «Коло», «Новини Полтавщини», «Полтава 365», «Полтавщина», «0532.ua Сайт Полтави».
Загалом проаналізовано 239 матеріалів у друкованих ЗМІ та 960 матеріалів у інтернет-виданнях.
Нагадаємо, що мета моніторингу залишається незмінною – з’ясувати, наскільки основні обласні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (якою мірою чоловіки і жінки представлені як експерти й експертки – ті, кого цитують, хто коментує, і як герої/героїні – про кого пишуть, згадують, але не надають слова), чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також – чи присутній стереотипний і сексистський контент.
У червні чоловіків на шпальтах газет і в новинах інтернет-видань бачимо частіше, ніж жінок, причому, у друкованих ЗМІ – 67 % експертів та 77% героїв, у онлайн-медіа – 78% експертів і 73% героїв. Така тенденція є сталою впродовж попередніх хвиль моніторингу обласних ЗМІ, які відбувалися в 2017 і 2019 роках.
Водночас варто зазначити, що протягом цьогорічного червневого моніторигового періоду жінки все частіше виступають як експертки не лише традиційно в темах освіти чи культури, а й – економіки й політики. Це особливо помітно в сфері політики. Адже на минулорічних виборах до місцевих рад за гендерними квотами пройшло немало депутаток, які є наразі активними політичними діячками. Депутаток помітно більше в інформаційному полі Полтавщини і вони є активними учасницями життя краю. Наприклад, депутатка з Полтави Юлія Городчаніна активно висловлювала свою позицію у ЗМІ щодо встановлення нових МАФів та щодо екологічних проблем.
Тема, яка була важливою у ЗМІ взимку та навесні, – COVID-19, влітку стала менш актуальною, оскільки Полтавщина, як і Україна в цілому, перейшла до «зеленої» зони. Однак кількість матеріалів з цієї тематики становила більшість в загальній кількості матеріалів медичної теми. Експертами в них є керівники області, або ж ці повідомлення суто статистичні, безособові.
Щодо інших тем червня в ЗМІ. Тенденція соціального спрямування контенту все більше утверджується. Особливо це помітно в друкованих виданнях, які після роздержавлення орієнтуються винятково на потреби читача, а не на владу, від якої раніше залежало фінансування періодичних видань. Наприклад, у виданні «Зоря Полтавщини» знаходимо лише одну публікацію зі згадкою представників влади і вона про додаток «Дія», і три – зі згадкою представників обласних служб.
Переважна більшість матеріалів стосувалася економічного та суспільного життя області. Усі ЗМІ висвітлили ситуацію зі сміттєзвалищем у селі Макухівці поблизу Полтави та діалог з цього приводу місцевих активістів з владою міста. Важливо, що в більшості ЗМІ цю ситуацію коментували порівну – як експерти, так і експертки-учасниці заходу.
Що ж стосується представниць загальноукраїнського політикуму, то в період моніторингу зустрічаємо лише два інформаційні матеріали про діяльність Олени Зеленської та міністерки соціальної політики Марини Лазебної у формуванні безбар’єрного середовища в Україні, а також анонс візиту до Полтави народної депутатки Юлії Тимошенко.
Як свідчать результати аналізу, загалом у друкованих ЗМІ жінки є експертками та героїнями в різних тематиках. Наприклад, у «Вечірній Полтаві» жінки найчастіше є героїнями у темі спорту, екології та довкілля і освіти та науки. У цьому виданні, однак, відсутні жінки-героїні в матеріалах економічної тематики, а з політичної їх лише в 6 відсотках загальної кількості героїв та героїнь.
А в «Зорі Полтавщини» найчастіше жінки – героїні матеріалів на тему культури і релігії. Експерток найбільше в матеріалах на тему освіти і науки.
У «Полтавській думці» найбільше героїнь в сферах освіти та науки і розваг та дозвілля, а експерток – у медичній темі.
У «Полтавському віснику» найчастіше жінки є героїнями матеріалів лише в матеріалах на теми культури і релігії. А експерток найбільше в медицині.
Найбільше експерток у сфері медицини і на шпальтах газети «Село Полтавське», а в сфері спорту тут найбільше героїнь.
Загалом найбільше експерток та героїнь знаходимо в «Вечірній Полтаві», найменше героїнь у виданнях «Полтавський вісник» та «Полтавська думка». В останньому також найменше експерток.
Позитивним є той факт, що друковані ЗМІ значно впевненіше вживають фемінітиви, ніж в минулих роках, тоді співвідношення фемінітивів та маскулінітивів становило в середньому 30% до 70%.
Найчастіше послуговуються фемінітивами журналісти газет «Вечірня Полтава», але тут небагато героїнь. Активно послуговуються фемінітивами «Полтавська думка» та «Полтавський вісник». Найменше фемінітивів у «Зорі Полтавщини».
Відповідно до зазначеного, найвищий Індекс гендерної чутливості – у газети «Вечірня Полтава» (50%). Більш гендерночутливим видання може стати, коли почне активно писати про жінок (тобто збільшиться кількість героїнь).
В інтернет-виданнях теж бачимо строкатість тематик, в яких жінки виступають як експертки та героїні матеріалів.
Видання «Коло», як завжди, активно залучає жінок коментувати всі ключові теми життя області – економіку, соціальну політику, медицину, культуру. Жінки є також героїнями матеріалів з означених тематик.
У «Новинах Полтавщини» жінки теж активно коментують різні аспекти суспільного життя, особливо теми освіти, соціальної політики, культури, медицини.
А ось у видання «Полтава 365» зовсім немає про жінок-героїнь у публікаціях про політику та екологію і довкілля. Проте лише жінки є героїнями матеріалів про економіку та бізнес. Також в якості експерток жінки виступають у матеріалах видання на теми освіти і науки.
На сайті «Полтавщина» значними є показники жінок-героїнь та жінок-експерток у галузі політики (33% і 38%), зате вони зовсім не представлені в темі культури та релігії.
А у «0532.ua – Сайт Полтави» зовсім немає експерток в політичних новинах, мало героїнь – у новинах на економічну тему, але знаходимо експерток у питаннях екології та довкілля.
У червні в усіх інтернет- виданнях досить різні відсотки експерток та героїнь. Іноді ці показники різняться в кілька разів. Найбільше експерток – у виданні «0532.ua Сайт Полтави». (47%), найменше – у «Полтавщини» (10%). Найчастіше жінки були героїнями публікацій у виданнях «0532.ua Сайт Полтави» (49%), а найрідше – в інтернет-виданні «Полтава 365» (всього в 23%).
В новинах інтернет-видання «Коло» найчастіше вжито фемінітиви – 94%: користувачка; депутатка; роботодавиця; госпітальєрка; керівниця; синоптикиня; військовослужбовиця; директорка; начальниця.та інші. За період моніторингу видання лише раз послуговувалося маскулінітивом (припускаємо, шо в рекламному матеріалі).
З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання «Коло» (56%). Якщо збільшити кількість експерток та героїнь, видання може досягти вищого показника.
За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму.
У матеріалах п’яти інтернет-видань співвідношення фемінітивів та маскулінітивів наближається до позначки «порівно» і складає 57% до 43%.
У публікаціях червня фемінітиви вживаються в інтернет-виданнях частіше, ніж в газетах. Для ЗМІ звичніше називати жінок начальниками, депутатами, директорами, журналістами, причому, часто навіть в одній і тій же публікації героїнь чи експерток називають і директором, і директоркою, або ж і синоптиком, і синоптикинею.
Тенденція до так званих безособових повідомлень та посилань без вказування конкретної особи, що надала інформацію, – хоч і має місце, але не настільки явна, як в минулі моніторингові періоди. Наприклад, у більшості видань повідомлення про кримінальні події мають посилання на конкретного експерта.
Результати третього етапу моніторингу 2021-ого року показують, що журналісти все частіше і все впевненіше послуговуються фемінітивами. І хоча в означенні посад та професій жінок превалюють традиційні маскулінні форми, все ж з’являються відносно нові для вжитку в пресі слова: «підприємиця», «синоптикиня». І це є тенденцією, яка посилюється. Принаймні, приклад видання «Коло» показує, що фемінітиви – це ємно.
Загалом же за час моніторингу-2021 ситуація у ЗМІ Полтавщини виглядає так.
Як бачимо, тенденція лідерства видання «Коло» залишається сталою серед онлайн-видань. Що ж стосується друкованих ЗМІ, то наразі маємо двох лідерів – «Вечірня Полтава» – у червні і «Село Полтавське» за підсумками 2021 року.
Протягом року у ЗМІ зберігаються такі загальні тенденції:
- Жінки все частіше є експертками і героїнями матеріалів з політичної та економічної тематик.
- Найактивнішими місцевими політикинями у ЗМІ Полтавщини протягом 2021-ого року є: депутатки Полтавської міської ради Оксана Деркач, Юлія Городчаніна, Катерина Бабіч, депутатки Полтавської обласної ради Ірина Степаненко та Людмила Мірошніченко.
- Як онлайн, так друковані ЗМІ впевненіше послуговуються фемінітивами, вживаючи навіть в матеріалах офіційної тематики: «депутатка», «міністерка», «політикиня»,
- Друковані ЗМІ є менш гендерно-чутливими. Приміром, вживання фемінітивів у газетах, в порівнянні з онлайн ЗМІ, різниться на 5-10%.
- Присутність у місцевій владі жінок (наприклад, заступниці голови облдержадміністрації Катерини Рижеченко) збільшує кількість експерток у галузях економіки, культури (загалом на 12% порівняно з 2019 роком), однак цей факт не є передумовою зростання вживання фемінітивів. Жінки у місцевій владі продовжують бути «заступником начальника» і т.д.
- Стійкою є тенденція до засилля безособових повідомлень у ЗМІ. «Прес-служба інформує», «управління повідомляє» та інші подібні «авторства» стають ознакою нинішнього часу.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
___________________