ПРО ЕКСПЕРТІВ, ЕКСПЕРТОК, ГЕРОЇВ ТА ГЕРОЇНЬ, РАЙОННІ ЗМІ ТА ГЕНДЕРНИЙ ДИСБАЛАНС В ЖУРНАЛІСТИЦІ
ПРО ЕКСПЕРТІВ, ЕКСПЕРТОК, ГЕРОЇВ ТА ГЕРОЇНЬ, РАЙОННІ ЗМІ ТА ГЕНДЕРНИЙ ДИСБАЛАНС В ЖУРНАЛІСТИЦІ
ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ РАЙОННИХ ЗМІ ПОЛТАВЩИНИ.
(лютий, 2019)
Із 11 по 17 лютого 2020 року, вперше на Полтавщині, було проведено гендерний моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа Полтавської області, а саме: газет «Вісті», «Гадяцький вісник», «Козельщинські вісті», «Пирятинські вісті», «Сільські новини»; інтернет-видань «Гадяч.City», «Кременчук TODEY», «ЛохвицяNEWS», «Сайт Лубен», «Хорол онлайн».
Загалом проаналізовано 159 матеріалів у друкованих ЗМІ і 255 матеріалів у інтернет-виданнях.
Мета моніторингу: проаналізувати кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв в полтавських медіа, прослідкувати наявність стереотипів і сексистського контенту, а також вживання фемінітивів.
Як свідчать результати аналізу, протягом означеного періоду у друкованих ЗМІ зафіксовано високий показник експерток (43%), але низький – героїнь (26%).
Жінки найчастіше виступають експертками (тобто щось коментують, їхню думку цитують) у матеріалах на такі теми: культура і релігія (100%), освіта і наука (80%). При цьому зовсім немає експерток у політичній і воєнній тематиках, дуже низький відсоток – в економічній тематиці (17 %).
Чоловіки-експерти превалюють в політиці (100%), воєнній тематиці (100 %), а також економічній та бізнесовій темах (по 83%). Такі тенденції є постійними для полтавських друкованих ЗМІ загалом, незначних змін зазнають тільки кількісні показники тематик, що аналізується потягом певного періоду. Саме у районних ЗМІ ця тенденція прослідковується особливо яскраво, а різниця кількісних показників значна.
Найчастіше жінки є героїнями матеріалів на теми соціальної політики (68%), освіти та науки (58 %), культури та релігії (44%). Зовсім немає героїнь в публікаціях про спорт та екологію. Мізерна кількість героїнь – у темах війни (4%), економіки та бізнесу (9%), політики (13%).
Чоловіки-герої домінують у публікаціях на головні теми лютого: спорт (100%), екологія та довкілля (100 %), економіка і бізнес (91 %), а також політика (87 %).
Найбільшу кількість експерток зафіксовано у матеріалах «Вісник» (56%), чим, мабуть, пояснюється дуже незначна кількість героїнь (10%). Хоч у «Сільських новин» експерток менше на 2%, тут значно більше героїнь матеріалів – 30%. Проте, вживання фемінітивів – всього на рівні 7%. Це – найнижчий відсоток серед усіх друкованих ЗМІ. Найвищий – у «Пирятинських вістей» – 40%.
Гендернонайчутливішим полтавським друкованим виданням лютого стала газета «Пирятинські вісті» (36%), на другій позиції – «Гадяцький вісник (30,7%). Інші медіа на трохи нижчій сходинці, але з незначним відривом.
В інтернет-виданнях майже така ж кількість експерток і героїнь, як в друкованих ЗМІ (40% і 25% відповідно). Експертна роль відведена лише жінкам у темі волонтерства та благодійності (100 %), значною мірою – економіки та бізнесу (67 % – стільки ж і героїнь), іншим темам (здебільшого сімейно-моральна тематика) (56 %), культури і релігії (50 %).
Привілей чоловіків – воєнна тематика: 100% експертів і 67% героїв, а також повністю – спортивна тематика (в матеріалах не зафіксовано ані експерток, ані героїнь).
У політичній тематиці експертками є представниці місцевого політикуму та місцевого самоврядування, а також активістки місцевих громадських організацій. Однак їх удвічі менше, ніж експертів-чоловіків і лише 4% героїнь.
Рівну кількість експерток і експертів маємо в матеріалах «Сайту Лубен», трохи менше – у «ЛохвиціNEWS». Героїні домінують на сайті «Хорол онлайн» (40%), на 2% менше – в новинах «Гадяч.City». Журналіс/к/и видання «Хорол онлайн» найчастіше послуговуються фемінітивами (67%), а найрідше – «Сайт Лубен» (усього 11%).
З огляду на ці показники, гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Полтавщини є «Хорол онлайн» (49,7%). На другій позиції – «Гадяч.City» (40%).
За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму.
Головних тем періоду, що аналізувався, декілька. Спортивна, економічна, а також культурна та освітянська. Можна помітити, що тема загальнодержавної політики практично не присутня в районних ЗМІ. У друкованих тільки 5 таких публікацій, у інтернет-виданнях – 2.
У ЗМІ активно велася мова про відзначення дня виведення військ з Афганістану (15 лютого) та святкування Дня Святого Валентина.
Чимало матеріалів стосуються життя громад – 30 % із загальної кількості матеріалів. Тут теж спостерігаємо гендерний дисбаланс – у двох третинах публікацій мова йде про чоловіків, і в третині – про жінок.
Загалом на шпальтах газет та в інтернет- виданнях майже немає публікацій, де експертами чи героями виступають керівники підрозділів обласної ради та адміністрації (у газетах 2 таких публікації, у інтернет-виданнях 1).
У матеріалах п’яти друкованих ЗМІ знаходимо 21% фемінітивів, інтернет-видань – 41%. Усі інші назви посад, професій, діяльності жінок вжиті у чоловічому роді: директор, журналіст, завідувач, керівник тощо.
У всіх ЗМІ бачимо тенденцію до поширення так званих безособових повідомлень та посилань: «прес-служба інформує», «прес-центр повідомляє», без вказування конкретної особи, що надала інформацію, таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих – 17.
Гендерний дисбаланс простежується в авторстві матеріалів: 94 % матеріалів, оприлюднених в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг з 11 по 17 лютого, належать перу журналісток і лише 6 % – журналістів.
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Полтавщини у лютому 2020 року склав 32% (найнижчий у херсонських медіа – 27%, найвищий у харківських – 51%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.