ВІН ТА ВОНА НА ТЛІ МИРУ І ВІЙНИ
ПРИСУТНІСТЬ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ 2022-ого року.
У лютому, квітні та червні 2022-го року був проведений другий етап гендерного
моніторингу матеріалів районних видань Полтавської області (перший відбувся в 2020 р.).
Загалом було проаналізовано матеріалів: 1808 інтернет ЗМІ та 594 публікації
друкованих видань.
Три моніторингові періоди 2022-го року можна розділити два етапи – час до
повномасштабного вторгнення і воєнний. Ці етапи кардинально різняться не лише темами,
які висвітлювали ЗМІ і відсотковим співвідношенням жінок/чоловіків. Великих
трансформацій зазнали і самі ЗМІ Полтавщини. Одні згодом адаптувалися до часу і
відновили випуск, інші перейшли на онлайн-версію, ще інші взагалі закрилися.
За час моніторингу-2022 через реальні обставини, в яких опинилася преса, змушені були
змінити перелік ЗМІ, що моніторились: замість “Козельщинських вістей” та “Гадяцького
вісника” – “Прапор перемоги” та “Промінь”. Одне з онлайн видань змінилося у зв’язку з
адміністративно-територіальною реформою та провело ребрендинг, таким чином
“Лохвиця NEWS” стало “Миргородщиною”.
У лютому Індекс гендерної чутливості районних ЗМІ Полтавщини був найнижчим в
Україні – 34%. Така ситуація склалась через нерівномірне вживання фемінітивів (якщо у
“Гадяцькому віснику” цей показник складає 86%, то у “Пирятинських вістях”- 25 %), а
також через обмеженість тематик, в яких представлені експертки (ті, кого цитують, хто
«говорять») та героїні (ті, про кого згадують).
Однак саме в лютому у ЗМІ часто присутні місцеві політикині – Ольга Усанова з
Кремечука та Анастасія Ляшенко з Лубен, а не тільки представниці загальноукраїнського
політикуму. Окрім того, саме у лютому бачимо жінок як експерток у темі війни
(наприклад, в інтернет-виданнях їх 40%).
Кардинально змінилася ситуація в квітні та червні. Так, Полтавщина належить до тих
областей, де, на щастя, немає активних бойових дій. Однак війна внесла свої корективи як
в інформаційне поле загалом, так і в загальний інформаційний контент.
Деякі районні газети Полтавщини перестали виходити у світ, або ж змінили періодичність.
Спостерігаються також були складнощі з доставкою газет у районах, про що читаємо,
наприклад, у статтях “Сільських новин” та “Променя”.
Основною темою у ЗМІ була війна. Зокрема, у друкованих ЗМІ зафіксовано 346
публікацій, в інтернет-виданнях – 191. Причому, їхня кількість зросла в червні (80 і 191)
порівняно з квітнем (39 і 156). Характерним моментом є те, що у червні змінилася форма
подачі матеріалів. Якщо у квітні вони переважно були безособові, з посиланнями на
профільні офіційні установи, то у червні здебільшого мали експертів чи експерток. Окрім
того, повідомлення воєнної тематики стосувалися усіх аспектів суспільного життя у
період війни.
Протягом моніторингового періоду у червні, як і у квітні, уся інформація, що стосується
конкретних військових подій, оприлюднювалася згідно загальнодержавних вимог, без
зайвої конкретики, що могла б слугувати орієнтиром для ворога.
Матеріали з воєнної тематики, що з’явилися в районних ЗМІ, можна розділити на такі
види: офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові та з посиланням на
державних діячів); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель бійців-земляків
та відзначення їхньої пам’яті, а також матеріали про долі переселенців та їхнє життя,
переформатування економіки на період війни.
Загальна тенденція моніторингів квітня та червня: як у друкованих, так і в інтернет-медіа
Полтавщини події, явища, пов’язані з війною, жінки коментують дуже мало. Майже
немає матеріалів, де жінки виступають як героїні. У ЗМІ Полтавщини бракує розповідей
про жінок на війні, про тих, хто воює за Батьківщину чи рятує бійців, про волонтерок.
Жіночий голос на воєнну тематику мало присутній у інформаційному полі воєнного часу.
Власне, й в інших суспільно-важливих темах не представлені достатньо думки та позиція
жінок. Протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів на шпальтах газет і в
інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок. У тому числі й в матеріалах про роботу
місцевих органів влади. Як відомо, в місцевих радах всіх рівнів уже понад два роки, після
виборів 2020-ого, перших виборів, коли враховувався гендерний баланс, успішно
працюють багато активних та яскравих політикинь. Однак в матеріалах їх зовсім мало.
Підсумкові дані щодо гендерної чутливості друкованих ЗМІ Полтавщини виглядають
таким чином.
Газети “Вісті” та “Сільські новини” є лідерами за результатми усіх трьох моніторингових
періодів. Обидва видання активно послуговуються фемінітивами, однак не завжди
достатньою мірою представляють на шпальтах видань жінок у своїх громадах.
Найменший індекс гендерної чутливості у видання “ Прапор перемоги” – тут знаходимо
чимало жінок як експерток, однак досить низький рівень вживання фемінітивів.
Варто зазначити, що співробітниці редакцій і себе здебільшого називають “журналіст”.
До слова, усі п’ять видань очолюють жінки, однак лише у “Вістях” вказано: “Редакторка
Юлія Шабля”.
Що ж стосується інтернет-видань, то вони доволі часто оприлюднюють точку зору
фахівчинь з тих чи інших питань. Однак здебільшого експертками є посадовиці
державного рівня, а не місцевого.
Загальний індекс гендерної чутливості онлайн ЗМІ виглядає так.
Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут досить високий рівень
вживання фемінітивів. Однак як героїнь, так і експерток катастрофічно мало. Видання про
своїх землячок практично не розповідають і їхній голос як фахівчинь-експерток мало
присутній в інформаційному полі.
Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного
життя бачимо і читаємо в переважній більшості думки експертів-чоловіків. А в темах
політики та економіки жінок взагалі немає.
Найбільш гендерночутливим виданням є «Гадяч.City» (40%). Воно є лідером щодо
вживання фемінітивів. Наприклад, у червні журналістки видання не вжили жодного
маскулінітиву. Якщо сайт залучатиме експерток та більше писатиме про фахівчинь свого
краю, видання може досягти найвищого показника гендерної чутливості.
Загальні тенденції моніторингу-2022.
- ЗМІ все частіше послуговуються фемінітивами. Діапазон вживаних
фемінітивів розширюється. Поряд з традиційними – вчителька, лікарка, зустрічаємо
достатньо нові як для Полтавщини форми – поетка, фахівчиня, політикиня. Однак
часто фемінітиви вживаються щодо експерток чи героїнь загальнодержавного рівня,
а не місцевого. Для всіх районних ЗМІ звичніше називати своїх землячок директорами,
керівниками, начальниками тощо. Назви посад “міністерка” чи “прокурорка”
продовжують бути мало вживаними у власних матеріалах видань.
- Тенденція до постійної присутності так званих безособових повідомлень та
посилань зберігається: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», «прес-центр
повідомляє», без посилання на конкретних експертів. - Жінки є експертками та героїнями здебільшого в матеріалах соціальної та
культурно-освітницької тематик. Рідко – економічної, ще рідше – політичної. У гостро-
суспільних темах зазвичай читаємо експертну думку чоловіків. Так було на початку
пандемії, так відбувається і в час війни. Однак у темі війни маємо тенденції щодо
покращення ситуації у зв’язку з присутністю в загальнодержавному інформаційному полі
експерток: генеральної прокурорки Ірини Венедиктової та міністерки з питань
реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук.
Результати трьох етапів моніторингу 2022-го року свідчать про те, що
журналісти/журналістки гіперлокальних ЗМІ недостатньо послуговуються фемінітивами,
як того вимагає час, в означенні посад та професій жінок переважають маскулінні форми,
хоча, порівняно з 2020 роком, їхня кількість зросла із 42% до 57%. Нечасто у газетах та
онлайн-виданнях звучать експертні думки жінок. Однак, хоч і не настільки швидкими
темпами, але робляться кроки до гендерного балансу в контенті регіональних ЗМІ.
Проглядаються позитивні тенденції, в стимулюванні яких є і частка роботи
загальноукраїнської команди експерток з гендерного моніторнгу – оприлюднення
результатів роботи трьох хвиль гендерного моніторингу-2022 має важливе суспільне
значення.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка