ВИДИМІСТЬ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ У ПЕРІОД ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ (квітень 2022 р.)

Із 11 по 17 квітня 2022 року був проведений черговий цьогорічний етап  гендерного моніторингу матеріалів районних видань Полтавської області. Моніторинговий період співпав з періодом війни в Україні та  надзвичайно важким станом, в якому опинилися всі вітчизняні ЗМІ, а особливо – районні. І хоча Полтавщина належить до тих областей, де не ведуться активні бойові дії, все ж війна внесла свої корективи в інформаційне поле. Наприклад, деякі газети протягом кінця березня-квітня взагалі перестали виходити у світ. 

Загалом проаналізовано 202 матеріали у друкованих ЗМІ “Вісті”, “Прапор перемоги”, “Промінь”, “Пирятинські вісті”, “Сільські новини” і  626 матеріалів у інтернет-виданнях “Гадяч.City”, “Кременчук TODEY”, “Лохвиця NEWS”, “Реальні Лубни”, “Програма плюс”.

Основною  темою у ЗМІ в означений період була тема війни.  Зокрема, у друкованих ЗМІ знаходимо 39 публікацій, в інтернет-виданнях – 156. Вони були як «безликими» (коли посилалися на профільні офіційні установи), так і «олюдненими» (коли джерелом інформації були конкретні посадові особи). 

Необхідно відзначити величезну роль ЗМІ в період війни. Газети й онлайн-медіа ціною немалих зусиль збирають актуальну для земляків інформацію. При цьому, редакції газет ще й роблять все, часом  неймовірне, аби свіжі числа часописів не тільки побачили світ, а й були оперативно доставлені читачам. До слова, у воєнний час на Полтавщині призупинили вихід чотири видання, закрилася одна районна газета – “Гадяцький вісник”. На час проведення моніторингу одна газета – “Козельщинські вісті” знову відновила вихід.

Велику інформаційну роботу ведуть і онлайн-ЗМІ, де місцева важлива інформація (особливо щодо подій, пов’язаних з війною, волонтерством  і т.д.) з’являлася оперативніше і повніше, ніж в центральних ЗМІ. Варто зазначити, що вся інформація, що стосується подій воєнного часу на Полтавщині, під час моніторингового періоду оприлюднювалася згідно загальнодержавних вимог, без зайвої конкретики, що могла б слугувати орієнтиром для  ворога. Немало конкретики знаходимо лише у звітах мера Кременчука Малецького, оприлюднених  у виданнях  «Кременчук TODEY» та  «Програма плюс». Ці факти у відкритих коментарях стали приводом до звинувачень на адресу мера у непрямому сприянні наражанню наддніпрянського міста на небезпеку.

Матеріали воєнної тематики, що з’явилися в районних ЗМІ, можна розділити на три види: офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові та з посиланням на державних діячів); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель бійців-земляків та відзначення їхньої пам’яті. Експертом усіх повідомлень загальнообласного значення є керівник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін. Експертками повідомлень загальнодержавного рівня частіше є жінки, які обіймають відповідальні посади різних рівнів (заступниця міністра оборони США Кетлін Хікс; віцепрем’єрка – міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук та інші).

У друкованих медіа Полтавщини події, явища, пов’язані з війною жінки коментують майже порівну з чоловіками – в 42% випадків, водночас лише в 6% матеріалів жінки виступають як героїні. 

В інтернет виданнях жінки в публікаціях про війну були і героїнями, і експертками в 1/5 випадків (по 21%).

Загалом тема війни в гіперлокальних ЗМІ Полтавщини виглядає таким чином:

Вочевидь,  і в друкованих, і в інтернет-виданнях бракує розповідей про жінок на війні, про тих, хто воює за Батьківщину чи рятує бійців, про волонтерок, які тримають тил, лікують тощо. Жіночий голос на воєнну тему мало присутній у інформаційному полі воєнного часу.

Важливими темами моніторингового періоду були також політика і медицина,  в тому числі й COVID-19. Із загальної кількості матеріалів близько 40% стосуються саме цих тематик.  

Як свідчать результати аналізу друкованих ЗМІ, на шпальтах газети «Вісті» однакова кількість експертів і експерток (по 50%) і майже порівну героїв і героїнь публікацій. Найменше жінки представлені в матеріалах видання «Прапор перемоги», найрідше колектив використовує і фемінітиви на позначення посад і професій жінок. А ось  газета «Сільські новини» – лідер за вживанням фемінітивів -78%.

У друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на теми соцполітики (83%), освіта і наука (67%). Чоловіки-експерти превалюють в політиці (89%),  економіці (82%), війни та армії (81%). Такі тенденції є загалом сталими  для гіперлокальних  друкованих ЗМІ Полтавщини, власне, як і в 2020-ому році, коли проводився попередній етап гендерного моніторингу.

Героїнями матеріалів жінки найчастіше є в темах медицини та соцполітики (по 67 %), освіти і науки (64 %). Чоловіки як герої домінують у публікаціях про війну та армію (92%), політику та діяльність місцевої влади (83 %),  економіку та бізнес (76 %). 

З огляду на ці дані, за індексом гендерної чутливості лідером є газета «Вісті». До речі, усі районні видання, що підлягали моніторингу у квітні, очолюють жінки, однак лише у вихідних даних «Вістей» вжитий фемінітив: «Редакторка Юлія Шабля».

Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут ситуація строкатіша, ніж в друкованих ЗМІ. Наприклад, у «Гадяч.City» зовсім мало героїнь, зате рівень фемінітивів складає 80%.  Досить часто вживаються фемінітиви у публікаціях сайту «Програма Плюс», зате тут низький показник експерток – 8%. Зовсім немає експерток у ЛохвицяNEWS , а на сайті «Реальні Лубни» лише  10 % експерток, хоча  героїнь  – 26%.

У загальному підсумку, протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів  на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок:  27 % (друковані ЗМІ) та 14 % ( інтернет- видання) грунтуються на експертних висновках жінок, а 73 % (друковані ЗМІ) та 86 % ( інтернет- видання) – чоловіків.

Для того, аби у ЗМІ максимально повно було відображене життя краю, необхідно, щоб   жінки частіше виступали у ролі експерток в галузях місцевої економіки та бізнесу,  політики. Тим більше, що в  місцевих радах всіх рівнів з 2020-ого року успішно  працюють немало активних та яскравих політикинь. Однак, окрім згадуваних вже Ольги Усанової, народної депутатки Анастасії Ляшенко та депутатки обласної ради Ірини Степаненко,  в матеріалах не зустрічаємо інших експерток та героїнь.

Варто зазначити, що у друкованих та інтернет ЗМІ чимало матеріалів стосуються життя громад – у 40% із них читаємо про економіку, сільське господарство, а також волонтерство і організацію притулків для біженців у громадах. 

За квітневий моніторинговий період в означених гіперлокальних ЗМІ Полтавщини не  зафіксовано  матеріалів, які мають ознаки сексизму. 

У   публікаціях  квітня  фемінітиви як в газетах, так і в інтернет-виданнях вживаються  приблизно на одному рівні. У 2020-му році  в лідерах були сайти. 

Загалом  для всіх районних ЗМІ звичніше  називати жінок депутатами, директорами, адміністраторами, керівниками тощо. Особливо в тих матеріалах, де мова йде про високопосадовиць. Слова “міністерка” чи “прем’єрка” є практично не вживаним у  власних, не офіційних матеріалах видань.

Хоч тенденція до постійної присутності  так званих безособових повідомлень та посилань присутня: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», «прес-центр повідомляє», (таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих – 36), все ж, наприклад, у «Кременчук TODEY» переважна більшість повідомлень про кримінальні та надзвичайні події має посилання на конкретних експертів.

Результати другого етапу моніторингу 2022-ого року свідчать, що журналісти/журналістки гіперлокальних ЗМІ, на жаль, не настільки часто послуговуються фемінітивами, як того вимагає час  Саме тому  в означенні посад та професій  жінок превалюють традиційні маскулінні форми. 

Експертка з моніторингу – 

голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка