ВІН. ВОНА. І ВІЙНА. ПРИСУТНІСТЬ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У КОНТЕНТІ МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ У ПЕРІОД ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ (червень 2022 р.)
Із 06 по 12 червня 2022 року був проведений черговий цьогорічний етап гендерного моніторингу матеріалів районних видань Полтавської області. Це третій моніторинговий період 2022-ого року і другий, що припав на час війни в Україні.
Полтавщина належить до тих областей, де, на щастя, немає активних бойових дій. Однак війна внесла свої корективи як в інформаційне поле загалом, так і в контент окремих часописів.
Деякі районні газети Полтавщини або взагалі перестали виходити у світ, або ж змінили періодичність. Спостерігаються також складнощі з доставкою газет у районах, про що читаємо, наприклад у статтях “Сільських новин” та “Променя”.
Однак більшість гіперлокальних ЗМІ, в тому числі й ті, які підпадали під моніторинг, все ж виходили і продовжують виходити у світ. Одне з видань, яке моніторимо, “Лохвиця NEWS”, у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою, провело ребрендинг і стало “Миргородщиною”.
Загалом проаналізовано 189 матеріалів у друкованих ЗМІ “Вісті”, “Прапор перемоги”, “Промінь”, “Пирятинські вісті”, “Сільські новини” і 588 матеріалів у інтернет-виданнях “Гадяч.City”, “Кременчук TODEY”, “Миргородщина” (“Лохвиця NEWS”), “Реальні Лубни”, “Програма плюс”.
Основною темою у ЗМІ в означений період була тема війни. Зокрема, у друкованих ЗМІ знаходимо 80 публікацій, в інтернет-виданнях – 191. Це дещо більше, ніж було у квітні
(відповідно 39 і 156 в квітні). Але – змінилася як форма подачі матеріалів, так і їхня тональність. Якщо раніше вони в більшості були «безликими» (посилання на профільні офіційні установи) і часто «неолюдненими» (коли джерелом інформації були відповідні служби, а не конкретні посадові особи), то зараз у них здебільшого є конкретні експерти чи експертки і повідомлення стосуються усіх аспектів суспільного життя у період війни.
Протягом моніторингового періоду червня так, як і у квітні, уся інформація, що стосується конкретних військових подій оприлюднювалася згідно загальнодержавних вимог, без зайвої конкретики, що могла б слугувати орієнтиром для ворога. Деяку конкретику знаходимо лише у звітах мера Кременчука Малецького, оприлюднених у виданнях «Кременчук TODEY» та «Програма плюс». Ці факти у червні так, як і у квітні, стали приводом до звинувачень у відкритих коментарях на адресу мера у непрямому сприянні наражанню наддніпрянського міста на небезпеку. Такі ж звинувачення, щоправда, знаходимо у ЗМІ і на адресу керівника ОВА Дмитра Луніна.
Таким чином матеріали воєнної тематики, що з’явилися в районних ЗМІ, можна розділити на такі види: офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові та з посиланням на державних діячів); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель бійців-земляків та відзначення їхньої пам’яті, а також матеріали про долі переселенців та їхнє життя, переформатування економіки на період війни тощо.
Експертом усіх повідомлень загальнообласного значення є керівник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін та керівники ВА на місцях.
У друкованих та інтернет-медіа Полтавщини у червні події, явища, пов’язані з війною жінки коментують дуже мало. Мало також матеріалів, де жінки виступають як героїні.
Загалом тема війни в гіперлокальних ЗМІ Полтавщини виглядає таким чином:
Вочевидь, і в друкованих, і в інтернет-виданнях бракує розповідей про жінок на війні, про тих, хто воює за Батьківщину чи рятує бійців, про волонтерок, які тримають тил, лікують тощо. Жіночий голос на воєнну тему мало присутній у інформаційному полі воєнного часу.
Важливими темами моніторингового періоду були також медицина, культура та освіта, економіка (в основному сільське господарство). Із загальної кількості матеріалів понад 35% стосуються саме цих тематик.
Відчутно, що читачі ЗМІ потребують не лише інформаційного контенту, а ще й, за можливості, аби він мав позитивне чи життєстверджуюче спрямування. Журналісти багато писали про святкування Дня захисту дітей – 1 червня, про позитивні сподівання на урожай-2022, про забезпечення Полтавщини товарами першої необхідності, в т.ч. сіллю, крупами борошном та ін.
Як свідчать результати аналізу друкованих ЗМІ, на шпальтах газети «Промінь» найбільше героїнь – 59%. У “Прапора перемоги” 100 % експерток, однак мало героїнь (18 %). У “Пирятинських вістей” 45% героїнь, однак лише 11% експерток. Лише у 24% загального контенту газети “Вісті” представлена думка жінок. Видання «Прапор перемоги», найрідше використовує і фемінітиви на позначення посад і професій жінок. А ось газета «Сільські новини» – традиційний лідер за вживанням фемінітивів -71%.
Героїнями матеріалів жінки найчастіше є в темах: волонтерство і благодійність – 74%, медицина та соцполітика (по 67 %), освіта і наука (60 %). Чоловіки як герої домінують у публікаціях про війну та армію (100%), екологію та довкілля (100%), економіку та бізнес (82 %).
З огляду на ці дані, за індексом гендерної чутливості лідером є газета «Сільські новини» (53%). Це непогана заявка на успіх. Однак доречним би було при цьому вжити фемінітив і на означення очільниці видання: не “Редактор Оксана Черкас”, а “Редакторка Оксана Черкас”, що відповідало б загальним принципам, які демонструє газета.
Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут ситуація надзвичайно цікава. Дещо інша, аніж в друкованих ЗМІ. Маємо досить високий рівень вживання фемінітивів – від 100% у «Гадяч.City» до 60% в “Програма плюс”. Однак як героїнь, так і експерток катастрофічно мало. Видання про своїх землячок практично не розповідають і їхній голос як фахівчинь-експерток фактично не відчутний в інформаційному полі. Зовсім немає героїнь у “Миргородщині” (ЛохвицяNEWS), де таеож найнижчий показник експерток – лише 5% . На сайті «Реальні Лубни» лише 9 % експерток, а героїнь – 11%.
У «Гадяч.City» показник експерток складає 42%, а героїнь – 21%. Хоча це найкращі дані серед ЗМІ, які моніторилися, все вони є, вочевидь, недостатніми для об’єктивного відображення життя громади.
Що ж стосується тем, то в інтернет-виданнях практично в усіх темах жінки як експертки представлені дуже мало – 6% в економіці та медицині, 7% в культурі та волонтерстві. Хоча загальновідомо, скільки зроблено саме жінками в цих сферах. На жаль, це в повній мірі не висвітлено у виданнях, які моніторились. Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного життя бачимо і читаємо в переважній більшості думки експертів-чоловіків.
У районних виданнях в політичній та економічній тематиках експертками є представниці загальнодержавного рівня. Переважна більшість чоловіків як експертів представлені в темах економіки/ бізнесу (94 %), політики (80%).
Як і експерток, зовсім мало жінок-героїнь у всіх темах інформаційного контенту, а в темах політики та економіки їх взагалі немає.
Найбільш гендерночутливим виданням є «Гадяч.City». Якщо сайт активніше залучатиме експерток та більше писатиме про фахівчинь свого краю, видання може стати абсолютно гендерно чутливим.
У загальному підсумку, протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок: 41 % (друковані ЗМІ) та лише 9 % ( інтернет- видання) грунтуються на експертних висновках жінок, а 59 % (друковані ЗМІ) та %91 ( інтернет- видання) – чоловіків.
Для того, аби у ЗМІ максимально повно було відображене життя краю, необхідно, щоб жінки частіше виступали у ролі експерток в галузях місцевої економіки та бізнесу, політики. Тим більше, що в місцевих радах всіх рівнів уже понад два роки, після виборів 2020-ого, успішно працюють немало активних та яскравих політикинь. На Полтавщині є сильні економістки, господарниці та підприємиці, а також волонтерки, які немало роблять для перемоги нашої держави у війні. Однак в матеріалах зовсім мало яскравих експерток та героїнь.
Помітною стала тенденція: у друкованих та інтернет ЗМІ чимало матеріалів стосуються життя громад – у 36 % із них читаємо про економіку, сільське господарство, а також волонтерство і організацію притулків для біженців у громадах. Відчувається, що колишні районні ЗМІ після роздержавлення та адміністративно-територіальної реформи виходять за межі колишніх районів та розширяють географію публікацій відповідно до новоутворених адміністративних одиниць для того, аби бути ближче до читачів та передплатників.
За червневий моніторинговий період в означених гіперлокальних ЗМІ Полтавщини не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму. Однак є моменти заскорузлих стереотипів. Наприклад, у виданні “Програма плюс” знаходимо матеріал “Жінки з Кременчуцького району також беруть автомати до рук, щоб захищати Україну”.
У публікаціях червня показники вживання фемінітивів в газетах та в інтернет-виданнях значно різняться. У квітні цей показник був приблизно рівний. А в червні – 84% інтернет-видання і , майже вдвічі менше, – 44% у друкованих ЗМІ.
Для всіх районних ЗМІ звичніше називати жінок директорами, керівниками, начальниками тощо. Особливо в тих матеріалах, де мова йде про представниць місцевого адмінресурсу. Назви посад “міністерка” чи “прем’єрка” продовжують бути практично не вживаними у власних матеріалах видань.
Тенденція до постійної присутності так званих безособових повідомлень та посилань зберігається: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», «прес-центр повідомляє», (таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих – 41), все ж, наприклад, у «Кременчук TODEY» переважна більшість повідомлень про кримінальні та надзвичайні події має посилання на конкретних експертів.
Результати третього етапу моніторингу 2022-ого року свідчать про те, що журналісти/журналістки гіперлокальних ЗМІ, на жаль, мало послуговуються фемінітивами, як того вимагає час. Натомість в означенні посад та професій жінок переважають маскулінні форми.
Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка