ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ У ПОЛТАВСЬКИХ ОБЛАСНИХ МЕДІА

Підсумки гендерного моніторингу обласних видань (січень 2025)

Із 15 по 21 січня 2025  року був проведений  перший етап гендерного моніторингу медіа обласних видань Полтавщини.

Попереднє аналогічне дослідження проходило в 2023 році.

Тож, зрозуміло, що в медіа полі Полтавщини відбулося немало змін. Насамперед, пов’язаних із роками повномасштабного вторгнення та запровадженням воєнного стану.

Змінилася кількість видань – деякі припинили вихід чи поставили “на паузу”. Переважна більшість друкованих ЗМІ змінила тираж, а деякі й періодичність виходів. Що ж стосується онлайн- видань, то вони наразі у виграшнішій ситуації. Хоча й деякі видання стали не такими потужними, як раніше, однак  в області з’явилися натомість нові, – зокрема, “Полтавська хвиля”.

З огляду на ці зміни й стартуємо цього року з гендерним моніторингом.

Якщо в 2021 та в  2023 роках  моніторили такі обласні видання Полтавщини: газети “Вечірня Полтава”, “Зоря Полтавщини”, “Полтавська думка”, “Полтавський вісник”, “Село Полтавське”; інтернет-видання “Коло”, “Новини Полтавщини”, “Полтава 365”, “Полтавщина”, “0532.ua Сайт міста Полтави”, то у 2025-ому році це: “Вечірня Полтава”, “Зоря Полтавщини”, “Полтавська думка”, а онлайн-видання- “Коло”, “Новини Полтавщини”, “Полтавська хвиля”, “Полтавщина”.

Загалом проаналізовано 101 матеріал у друкованих ЗМІ та 601 матеріал у інтернет-виданнях.

Нагадаємо, що мета моніторингу залишається незмінною  – з’ясувати, наскільки основні обласні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (якою мірою чоловіки і жінки представлені як експерти й експертки – ті, кого цитують, хто коментує, і як герої/героїні (про кого пишуть, згадують, але не надають слова), чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також – чи присутній стереотипний і сексистський контент. 

Головною темою у виданнях  була тема війни. Третина матеріалів, опрацьованих  в ході моніторингу, стосується саме її. Усього це 262 статті, або 37 % від загальної кількості.

Тема війни представлена в пресі багатогранно – це і офіційні повідомлення про хід бойових дій, і політичний та економічний аспект війни, і освітній та волонтерський.

Велика кількість повідомлень про загибель бійців, розповідей про Героїв, які віддали життя, захищаючи Україну.

У цій темі теж досить мало жінок. Хоча, за даними Міноборони, лише в ЗСУ служить  понад 70 тис жінок. 

Загалом тема війни у ЗМІ виглядає таким чином:

Досить багато матеріалів теми не мають посилань на конкретних експертів/експерток. Таких у моніторинговий період було близько половини із загальної кількості. Онлайн-видання більше,  повніше висвітлюють тему. Зате друковані ЗМІ – грунтовно і різноманітно.

Як і в минулі роки, загалом зберігається та сама тенденція: чоловіків на шпальтах газет і в новинах інтернет-видань бачимо частіше, ніж жінок. У загальному підсумку у ЗМІ Полтавщини, серед героїв/героїнь та експертів\експерток  немає й третини жінок. Така ситуація є сталою впродовж попередніх хвиль моніторингу обласних ЗМІ. 

Хоча період воєнного стану вніс свої корективи.

Все більше експерток бачимо в сфері  волонтерства (60% від загальної кількості публікацій).

У половині  матеріалів з соціальної тематики зустрічаємо експертні думки фахівчинь. Також немало експерток у темах економіки, освіти і науки, культури та релігії. 

Тож  варто зазначити, що протягом цьогорічного моніторингового періоду жінки все частіше виступають як експертки  не лише традиційно в темах освіти чи культури, а й інших значимих для суспільства сферах. Хоча у  в сфері політики, наприклад, експертна думка жінок представлена дуже мало (лише 9% від загальної кількості опрацьованих матеріалів), власне, ця цифра була б ще меншою, якби не присутність в медійному полі очільниці Полтави Катерини Ямщикової. І це при тому, що в ході минулих виборів до  обласної та  міських рад за  гендерними квотами пройшло немало депутаток, які є наразі активними політичними і громадськими діячками.

Треба сказати водночас, що героїнь в політичній темі значно більше, хоч і недостатньо – 20 % від загальної кількості матеріалів тематики – саме про них. Однак це переважно через активне обговорення позиції депутатки облради Людмили Мірошниченко, яка виступила з критикою керівництва ОВА. Депутаток же міськради чи інших рад області  не було помітно в інформаційному полі. 

Щодо інших тем січня в ЗМІ. Тенденція соціального спрямування контенту все більше утверджується. Особливо це помітно в друкованих виданнях, які після роздержавлення орієнтуються винятково на потреби читача, а не на владу, від якої раніше залежало фінансування періодичних видань. Наприклад, у виданні “Зоря Полтавщини” практично не знаходимо  публікацій   зі згадкою представників влади, однак багато статей про зміни в пенсійному забезпеченні, – темі, яка є особливо гострою для великого кола читачів.

Чимало  матеріалів стосувалася теми волонтерства, економічного та суспільного життя області.  Серед друкованих  видань найбільш інформаційно насиченою є газета “Полтавська думка”, в якій єдиній знаходимо означення посади Катерини Ямщикової як “секретарка міської ради”, решта видань  вживають назву посади як маскулінітив.

А серед онлайн  видань найбільш насиченим інформаційно є “Новини Полтавщини”. Тут знаходимо найбільше число експерток та героїнь, а також фемінітивів – 44 ( або 85 %), щоправда і маскулінітивів чимало, особливо в означенні чиновницьких посад.

Як свідчать результати аналізу,  у друкованих ЗМІ жінки є експертками та героїнями в різних тематиках. Наприклад, у «Вечірній Полтаві» жінки досить широко представлені у темі культури і релігії. У цьому виданні, однак, відсутні жінки-героїні  в матеріалах економічної тематики, а також медицини і соціальної сфери.

А в «Зорі Полтавщини»  найчастіше жінки – героїні матеріалів на тему культури і релігії. Досить багато героїнь і в темі спорту.

У «Полтавській думці» є  героїні в сферах економіки, політики війни та армії.

 Лише жінки є героїнями в темі економіки у виданні “Полтавська думка”. А в “Зорі Полтавщини” 71% героїнь в матеріалах про спорт – жінки.

Загалом найбільше експерток та героїнь знаходимо в “Полтавській думці”, найменше героїнь у виданні “Зоря Полтавщини”. 

Позитивним є той факт, що друковані ЗМІ значно впевненіше вживають фемінітиви, ніж в минулих роках, тоді співвідношення фемінітивів та маскулінітивів становило в середньому 2017-2019 роках 30% до 70%, у 2021-2023 роках 51% до 49%. Зараз же, наприклад, у газеті “Полтавська думка” не знаходимо жодного маскулінітиву. Найменший відсоток вживання фемінітивів – 86% у “Зорі Полтавщини”. Хоча, треба сказати, що на шпальтах видання знайдений лише один маскулінітив. У “Зорі Полтавщини” при цьому  досить широкий спектр вживаних фемінітивів, алк все ж, наприклад, посада редакторки видання означена як маскулінітив.

Відповідно до зазначеного, найвищий Індекс гендерної чутливості – у газети “Полтавська думка” Більш гендерночутливим видання може стати, коли почне активно писати про жінок (тобто збільшиться кількість героїнь). 

В інтернет-виданнях теж бачимо строкатість тематик, в яких жінки виступають  як експертки та героїні матеріалів.

Видання «Коло», як завжди, активно залучає жінок до висвітлення всіх ключових тем життя області – економіки, соціальної політики, медицини і навіть коментують питання війни та армії. Жінки є також героїнями матеріалів з означених тематик.

У «Новинах Полтавщини» жінки теж активно коментують різні аспекти суспільного життя, особливо теми освіти, соціальної політики, культури, медицини. Видання є лідером щодо експерток у галузі економіки (56%).

У видання “Полтавська хвиля” небагато є експерток, однак вони є в темі політики.

На сайті «Полтавщина» вагомим є показник  жінок-героїнь та жінок-експерток у галузі економіки  і  в темі культури та релігії.  

У січні  в усіх інтернет- виданнях досить різні  відсотки експерток та героїнь. Часом, ці показники різняться в кілька разів, хоча теми, які  висвітлювали видання, здебільшого одні й ті ж.

В новинах інтернет-видання «Коло», де найчастіше впродовж минулих років журналісти/журналістки вживали, цього разу показник складає 55%. фемінітиви – 94%. За період моніторингу видання майже в однаковій мірі послуговувалося і маскулінітивами. 

У “Полтавській хвилі” не знаходимо жодного маскулінітиву. 

У “Полтавщини” показник вживання фемінітивів складає 63% і це є значно вище, ніж в минулі роки, коли видання традиційно за цим показником було в кінці рейтингової таблиці.

З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання  “Новини Полтавщини”. Якщо збільшити кількість експерток та героїнь, видання може досягти вищого показника. 

За моніторинговий  період в ЗМІ Полтавщини, які досліджувалися, не зафіксовано  матеріалів, які мають ознаки сексизму. 

У матеріалах усіх видань  співвідношення фемінітивів та маскулінітивів  складає  83% до  17%. І це найвищий показник за всі роки моніторингу.

У  публікаціях  січня фемінітиви вживаються як  в інтернет-виданнях  частіше, так і в  газетах. Хоча деякі ЗМІ все ж  називають жінок начальниками, директорами, журналістами, нерідко навіть в одній і тій же публікації героїнь чи експерток називають і директором, і директоркою, або ж і начальником, і очільницею.

Результати першого етапу моніторингу 2025-ого року показують, що журналісти/журналістки  все впевненіше і в широкій мірі послуговуються фемінітивами. Цифри минулих років підтверджують: це є  тенденцією, яка посилюється. 

Протягом року у ЗМІ зберігаються наступні загальні тенденції.

• Жінки все частіше є експертками і героїнями матеріалів з політичної та економічної тематик.
• Найактивнішими  місцевими політикинями у ЗМІ  Полтавщини  є: пані секретар  Полтавської міської ради Катерина Ямщикова, депутатка Полтавської обласної ради Людмила Мірошніченко.
• Як онлайн, так друковані ЗМІ впевненіше послуговуються фемінітивами, вживаючи навіть в матеріалах офіційної тематики: «депутатка», «міністерка», «політикиня»,
• І онлайн, і друковані ЗМІ є майже однаковими в гендерній чутливості, або ж цей показник наближається до рівності.
• Присутність у місцевій владі жінок (наприклад, Катерини Ямщикової) збільшує кількість експерток у галузях економіки, культури, однак цей факт не є передумовою зростання вживання фемінітивів.  

Індекс гендерної чутливості ЗМІ Полтавської області складає 46%.

Загальний відсоток вживання фемінітивів – 86%.

 Експертка з моніторингу – 

голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка 

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України