ГЕНДЕРНИЙ МОНІТОРИНГ МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ: ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ 2024-ого року

У лютому, квітні та червні 2024-го року був проведений черговий етап гендерного моніторингу матеріалів гіперлокальних (районних) видань Полтавської області.

Загалом було проаналізовано  1706 матеріалів  інтернет ЗМІ та  580  публікації друкованих видань.

Цього року аналізувався контент таких видань: сайти “Гадяч.City”, “Кременчук TODEY”, “Решетилівщина”, “Реальні Лубни”, газети: “Вісті”, “Гребінчин край”, “Прапор перемоги”, “Промінь”, “Пирятинські вісті”, “Сільські новини”.

Три моніторингові   періоди  2024-го року демонстрували стійкі тенденції розвитку  гендерного аспекту в інформаційному полі Полтавщини.

Усі ЗМІ  адаптувалися до воєнного часу і в плані регулярних випусків/виходів, і в плані інформаційного наповнення.

 Індекс гендерної чутливості видань  був сталим – у межах 50%. Це значно більший показник, порівняно з 2022 роком – тоді він складав 37%).

Щодо інших  висновків.

Видання, які працювали/працюють з гендерними проєктами зокрема Волинського прес-клубу, а також іншими ( “Або” та ін.) демонструють досить високі показники гендерної чутливості, а також вищий рівень журналістської майстерності згідно стандартів журналістики. Скажімо, у виданні “Гадяч.City” практично немає маскулінітивів, а у виданнях “Вісті” та “Гребінчин край” вжиті фемінітиви і у вихідних даних  ( директорка, редакторка, випускова).

Досить часто за експертною думкою, в тому числі й з  економічних , політичних питань , журналісти звертаються до місцевих політикинь чи фахівчинь.

Лідерками за появою в інформаційному полі є міська голова Решетилівки Оксана Дядюнова та секретарка міської ради Катерина Ямщикова.

Політикинь загальнодержавного рівня практично в інформаційному полі районних видань мало. Виняток складає нардепка Мар’яна Безугла.

Значний відсоток героїнь та експерток знаходимо в темах медицини, культури, освіти, екології та довкілля.

Та найбільше їх у темі благодійності та волонтерства.

У друкованих виданнях знаходимо багато публікацій, де йде перелік односельців/односельчанок, які допомагають землякам на фронті.

Також волонтерки ініціюють різноманітні збори. Такі повідомлення практично щодня зустрічаємо в онлайн-медіа Полтавщини.

Взагалі – волонтерство, нарівні з темою війни, – головні теми у ЗМІ Полтавщини. Ось тільки у темі арміі експерток та героїнь зустрічаємо  не так багато. Між тим, якщо врахувати, що за різними статистичними даними, в Україні близько 50 тис військовослужбовиць, то  можна сказати, що видання не в повній мірі відображають реальну картину війни.

Щодо  теми війни. Повідомлення з цієї поділяються на офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові чи з посиланням на державних діячів та знакових особистостей); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель  бійців-земляків та вшанування їхньої пам’яті, а також повідомлення про збір товарів та коштів для потреб військовиків.

Експертом усіх повідомлень загальнообласного значення виступає керівник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.

Загалом повідомлення воєнної тематики стосувалися всіх аспектів суспільного життя у період війни.

Жінки є експертками та героїнями  повідомлень на волонтерські теми.

Що стосується тематик, то здебільшого ЗМІ пишуть про місцеві події: життя громад, локальні економіку та політику. Про роботу рад всіх рівнів пишеться в понад третині від загальної кількості матеріалів.

Цікаво, що саме в цих матеріалах знаходимо найбільше маскулінітивів (80 % від загальної кількості). В так званих офіційних матеріалах чи звітах із сесій жінок називають директорами, начальниками, депутатами.

 Найбільше такого роду маскулінітивів знаходимо на шпальтах газет “Прапор перемоги” і “Сільські новини”.

Ще один нюанс. Якщо представниць місцевих рад все ж інколи називають “депутатками” чи “представницями фракцій”, то керівниці місцевих  фіскальних служб винятково- “начальник”, “завідуючий”, “головний спеціаліст” тощо.

З тих повідомлень, які надають для оприлюднення в ЗМІ  прес-служби відомств, можна виділити інформації ДСНС та поліції. Вживання фемінітивів “офіцерка”; “поліцейська”; “рятувальниця” – давно стали звичними для таких повідомлень.

Загальна тенденція моніторингів квітня та червня: як у друкованих, так і в інтернет-медіа Полтавщини  події, явища, пов’язані з війною, жінки коментують  дуже мало.  Майже немає матеріалів, де  жінки виступають як героїні.

У ЗМІ Полтавщини  бракує розповідей про жінок на війні, про тих, хто воює за Батьківщину чи рятує бійців, про волонтерок. Жіночий голос на воєнну тему недостатньо присутній у інформаційному полі воєнного часу.

Власне, й в інших суспільно-важливих темах не представлені достатньо думки та справи жінок. 

Протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів  на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок. У тому числі й в матеріалах про роботу місцевих органів влади. Як відомо, в  місцевих радах всіх рівнів уже  чотири роки, після виборів  2020-ого, перших виборів, коли враховувався гендерний баланс,  успішно  працюють багато активних та яскравих політикинь. Однак в матеріалах їх зовсім небагато.

Газети  “Сільські новини”  в числі лідерів двох моніторингових періодів. Газета “Вісті”  була лідером у лютому (індекс 60), однак у квітні й червні мала значно нижчі показники  (49 і 46). Усі друковані  видання активно послуговуються фемінітивами, щоправда, не зважди в повній мірі представляють на шпальтах  видань експерток та героїнь своїх громад. Усі видання мають  індекс гендерної чутливості приблизно одного рівня..

Варто зазначити, що співробітниці редакцій і себе здебільшого називають “журналіст”.

Що ж стосується інтернет-видань, то вони доволі часто оприлюднюють точку зору фахівчинь з тих чи інших питань.

Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут досить високий рівень вживання фемінітивів. Однак як героїнь, так і експерток катастрофічно мало. Видання про своїх землячок практично не розповідають і їхній голос як фахівчинь-експерток мало присутній в інформаційному полі. Видання “Решетилівщина” пише досить багато про , скажімо, жінок- фахівчинь у галузі культури, однак при цьому фах “бібліотекар” вживається винятково як маскулінітив.

Що ж стосується тем, то в інтернет-виданнях практично в усіх темах жінки як експертки представлені дуже мало. Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного життя бачимо і читаємо в переважній більшості думки експертів-чоловіків. У головних і значимих темах політики та економіки жінок, як правило,  немає.

Найбільш гендерночутливим виданням у квітні  є «Гадяч.City», а у лютому й червні –”Решетилівщина”. Якщо сайт залучатиме експерток та більше писатиме про фахівчинь свого краю, а також активніше послуговуватися фемінітивами, видання може стати абсолютно гендерночутливим.

Загальні висновки моніторингу-2024.

1. ЗМІ все частіше послуговуються фемінітивами. Словниковий запас  вживаних фемінітивів розширюється. Поряд з традиційними – вчителька, лікарка, зустрічаємо достатньо нові як для Полтавщини форми – поетка, фахівчиня, політикиня. Однак часто фемінітиви вживаються щодо експерток чи героїнь загальнодержавного рівня, а не місцевого. Для всіх районних ЗМІ звичніше  називати своїх землячок  директорами, керівниками, начальниками тощо. Особливо в тих матеріалах, де мова йде про представниць місцевого адмінресурсу. Назви посад “міністерка” чи “прокурорка” продовжують бути  мало вживаними  у  власних  матеріалах видань.
2. Присутність  так званих безособових повідомлень та посилань має місце: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», «прес-центр повідомляє»,  без  посилання на конкретних експертів, однак журнілісти/журналістки  видань все частіше посилаються на конкретних експертів/експерток.
3. Жіінки є експертками та героїнями здебільшого  в матеріалах соціальної та культурно-освітницької тематик. Нечасто – в економіці та політиці. У гостро-суспільних темах зазвичай читаємо експертну думку чоловіків. Так було на початку  пандемії, так відбувається і в час війни. Однак у темі війни маємо тенденції щодо покращення ситуації у зв’язку з присутністю в загальнодержавному інформаційному полі експерток, зокрема народної депутатки Мар’яни Безуглої.

Результати трьох етапів моніторингу 2024-го року свідчать про те, що  журналісти/журналістки гіперлокальних ЗМІ все впевненіше послуговуються фемінітивами, однак ще не  в тій мірі, як того вимагає час, в означенні посад та професій  жінок переважають  маскулінні форми; нечасто у газетах та онлайн-виданнях звучать експертні думки жінок, особливо в темах політики, армії. Однак  в контенті регіональних ЗМІ поступово прослідковується шлях до гендерного балансу . Це позитивні тенденції, в стимулюванні яких є і частка роботи загальноукраїнської команди експерток з гендерного моніторингу – про шо свідчить оприлюднення  результатів  роботи  трьох хвиль гендерного моніторингу- 2024.

Експертка —голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка