ЖІНКИ ТА ЧОЛОВІКИ В ОБЛАСНИХ МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ У ПЕРІОД ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ (лютий 2023 р.)

Із 13 по 19 лютого 2023 року був проведений перший цьогорічний етап  гендерного моніторингу матеріалів обласних видань Полтавщини. Моніторинговий період співпав з  майже роком повномасштабної війни в Україні. За цей час обласні медіа Полтавщини опинилися в  надзвичайно важкому стані. Це стосується насамперед матеріальної бази. Гострими є кадрова проблема, а також логістичні питання (для друкованих ЗМІ). І все ж – ЗМІ Полтавщини існують і працюють для читачів! На час проведення моніторингу усі обласні газети, контент яких аналізувався і в 2021 році, налагодили регулярний вихід. Так, подекуди змінилися об’єм, тираж чи періодичність, однак всі ці видання знову в інформаційному полі,  І це є позитивним та обнадійливим на майбутнє фактом.

Загалом проаналізовано 202 матеріали у друкованих ЗМІ “Вечірня Полтава”, “Зоря Полтавщини”, “Полтавська думка”, “Полтавський вісник”, “Село Полтавське”  та   786 матеріалів у інтернет-виданнях “КОЛО”, “Новини Полтавщини”, “Полтава 365”, “Полтавщина”, “Сайт Полтави 0532”.

Основною  темою у ЗМІ в означений період була тема війни.  Зокрема, у друкованих ЗМІ знаходимо 64 публікації, що становить 32 відсотка від загальної кількості; в інтернет-виданнях – 267, або 34 відсотка від загальної кількості матеріалів. Матеріали  були як такими, що не мали посилань на профільні офіційні установи, так і з посиланням на  конкретних експертів. 

Відчувається, що роль місцевих ЗМІ за цей рік війни зросла. Зустрічаємо матеріали не лише загальноукраїнської тематики, а й про земляків, які воюють, про волонтерство, про життя ВПО тощо. В означений період ЗМІ широко порушували  питання з розподілом гуманітарної допомоги на Полтавщині, яке вивчала відповідна парламентська комісія.

Не оминули ЗМІ і проблеми зловживань з боку посадовців та посадовиць. Так, у “Полтавській думці”, наприклад, знаходимо публікацію про полтавську  чиновницю Владу Співак, яку запідозрили в недобросовісній благодійності.

Велику інформаційну роботу ведуть і онлайн-ЗМІ, де  важлива обласна інформація (особливо щодо подій, пов’язаних з війною, волонтерством  і т.д.) з’являлася оперативніше і повніше, ніж в центральних ЗМІ. Варто зазначити, що вся інформація, що стосується подій воєнного часу на Полтавщині, під час моніторингового періоду оприлюднювалася згідно загальнодержавних вимог, без зайвої конкретики. 

Матеріали воєнної тематики, що з’явилися в обласних ЗМІ, можна розділити на такі види: офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові та з посиланням на державних діячів); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель бійців-земляків та відзначення їхньої пам’яті, волонтерство. Експертом переважної більшості повідомлень загальнообласного значення є керівник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін. Експертками повідомлень загальнодержавного рівня частіше є жінки, які обіймають відповідальні посади різних рівнів ( президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен; віцепрем’єрка – міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук та інші). Місцеві новини активно коментують представниці місцевого самоврядування, громадські діячки, фахівчині.

У друкованих медіа Полтавщини події, явища, пов’язані з війною жінки коментують  – в 33%  матеріалів, водночас в 23% матеріалів жінки виступають як героїні. 

В інтернет виданнях жінки в публікаціях про війну жінки як  експертки представлені в  18% від загальної кількості матеріалів з воєнної тематики, а  героїнь у військовій тематиці за означений період немає. 

Загалом тема війни в  обласних  ЗМІ Полтавщини виглядає таким чином:

І  в друкованих, і в інтернет-виданнях бракує розповідей про жінок на війні, про тих, хто воює за Батьківщину чи рятує бійців ( знаходимо тільки одну розповідь про снайперку з позивним “Монашка” у газеті “Полтавська думка”), про волонтерок, які тримають тил, лікують тощо. Жіночий голос на воєнну тему мало присутній у інформаційному полі воєнного часу.

Важливими темами моніторингового періоду були також політика, економіка. У зв’язку з активними процесами дерусифікації  на Полтавщині ( перейменування вулиць, демонтаж пам’ятників і т.ін.), багато матеріалів з тем  культура та освіта і наука. Із загальної кількості матеріалів близько 40% стосуються саме цих тематик.  

Як свідчать результати аналізу друкованих ЗМІ, на шпальтах газети «Село Полтавське» однакова кількість експерток і героїнь (по 39%). Найменше жінки представлені в матеріалах видання «Вечірня Полтава» У цього видання, як і в “Зорі Полтавщини” найменше фемінітивів. А ось  газета «Полтавська думка» – лідер за вживанням фемінітивів -94%. 

У друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на теми соцполітики (60%), екологія і довкілля (50%). Чоловіки-експерти превалюють в політиці (70 %),  економіці (73%), війни та армії (100%). Такі тенденції є загалом сталими  для обласних друкованих ЗМІ Полтавщини, власне, як і в 2021-ому році, коли проводився попередній етап гендерного моніторингу.

Героїнями матеріалів жінки найчастіше є в темах волонтерства (71%), соцполітики (67 %), медицини (50 %). Чоловіки як герої домінують у публікаціях про війну та армію (94%),  економіку та бізнес (86 %), а також культуру та релігію (82%).

У підсумку, за індексом гендерної чутливості лідером є газета «Полтавська думка», усього на кілька відсотків відстає “Село Полтавське” До речі, лише одне видання з тих, що підлягали моніторингу у лютому, очолює жінка, однак  у вихідних даних  вжитий маскулінітив: «Головний редактор Лариса Коба».

Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут ситуація приблизно така ж, як і в друкованих ЗМІ. Наприклад, у сайту «Полтава 365» зовсім мало героїнь, зате рівень фемінітивів складає 88% і є найбільшим серед видань, що моніторилися.  Досить часто вживаються фемінітиви у публікаціях  «Сайту Полтави 0532», зате тут низький показник героїнь – 22%. Мало експерток у “Новинах Полтавщини” та у виданні “Коло” по 21%. 

Що ж стосується тем, то в інтернет-виданнях практично в усіх темах жінки як експертки представлені найбільше – в темі екології та довкілля 80% , волонтерства і благодійності – 54%, соцполітики та соцзахисту – 50%.

Натомість у матеріалах на  політичну тему лише в 9% представлена експертна думка жінок. 

Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного життя бачимо і читаємо в переважній більшості думки експертів-чоловіків. 

Хоча в обласних виданнях  в  політичній та економічній тематиках серед експерток зустрічаємо  не лише представниць загальнодержавного чи світового рівня, а й представниць місцевого політикуму та місцевого самоврядування.

Переважна більшість чоловіків як експертів представлені в темах економіки (91%), спорту  (94%), а також війни та армії – 81%. Як і експерток, зовсім мало жінок-героїнь у всіх темах інформаційного контенту. 

Найбільш гендерночутливими виданням є «Полтава 365». Однак сайту слід більше приділяти уваги жінкам, які живуть і працюють для розвитку свого краю. 


У загальному підсумку, протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів  на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок:  39 % (друковані ЗМІ) та 24 % ( інтернет- видання) грунтуються на експертних висновках жінок, а 61 % (друковані ЗМІ) та 76 % ( інтернет- видання) – чоловіків.

Для того, аби у ЗМІ максимально повно було відображене життя краю, необхідно, щоб   жінки частіше виступали у ролі експерток в галузях місцевої економіки та бізнесу,  політики. Тим більше, що в  місцевих радах всіх рівнів з 2020-ого року успішно  працюють немало активних та яскравих політикинь. 

У переважній більшості очільниці місцевих громад виступають з повідомленнями про загибель земляків на війні.  

У матеріалах  бачимо заступницю голови Полтавської облради Лілію Руроєву, директорку Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОВА Вікторію Пилипенко; першу заступницю директора Департаменту соціального захисту населення ОВА Ніну Черняк.

Варто зазначити, що у друкованих та інтернет ЗМІ чимало матеріалів стосуються життя ВПО у громадах Полтавщини – у 30% із них читаємо про  волонтерство і організацію притулків для біженців у громадах, а також про організацію внутрішньо-переміщеними особами власних справ чи волонтерських ініціатив. Цей факт в повній мірі відображає те, що наразі Полтавщина стала другим домом для майже 300 тис. ВПО.

За  моніторинговий період в означених гіперлокальних ЗМІ Полтавщини не  зафіксовано  матеріалів, які мають ознаки сексизму. 

У   публікаціях  лютого  фемінітиви як в газетах, так і в інтернет-виданнях вживаються  приблизно на одному рівні. 

Загалом  всі обласні ЗМІ, хоч і  називають жінок депутатами, директорами, адміністраторами, керівниками тощо, але фемінітиви стали вживатися навіть в офіційних матеріалах місцевого рівня. Однак частіше зустрічаємо їх  в тих матеріалах, де мова йде про високопосадовиць державного чи світового масштабу. 

Тенденція до постійної присутності  так званих безособових повідомлень та посилань залишається: «міністерство» чи «прес-служба інформує», «штаб повідомляє», (таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих – 79), все ж, наприклад, у «Полтава 365» та “Новинах Полтавщини” переважна більшість повідомлень про надзвичайні події має посилання на конкретних експертів.

Підсумки першого етапу моніторингу 2023-ого року свідчать, що журналісти/журналістки гіперлокальних ЗМІ, не настільки часто, як того вимагає час,  але  послуговуються фемінітивами. Так, в означенні посад та професій  жінок переважають традиційні маскулінні форми, але все частіше у вжитку журналістів та журналісток  з’являються фемінітиви: науковиця; докторка; професорка; синоптикиня  та інші, яких у 2021-ому році в обласних виданнях не було.

Загальний Індекс гендерної чутливості полтавських медіа – 41%. Ознайомитися із результатами моніторингу по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу

Експертка з моніторингу – 

голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка 

__________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.