МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ СЕРЕД НАЙБІЛЬШ ГЕНДЕРНОЧУТЛИВИХ В УКРАЇНІ!
ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ РАЙОННИХ ЗМІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. (лютий 2024)
Із 05 по 16 лютого 2024 року був проведений перший цьогорічний етап гендерного моніторингу матеріалів районних видань Полтавської області. Попередньо такий моніторинг проводився в 2022-ому році. Тож за результатами моніторингу можна, насамперед, побачити, які зміни відбулися в медійному полі з часу повномасштабного вторгнення. Їх немало. І справа не лише в кардинальній зміні інформаційного контенту. Видання, які підлягали моніторингу протягом минулих років, – сайти “Лохвиця NEWS”, “Програма плюс”, – припинили своє існування через матеріальні причини чи виїзд журналістів за межі України в зв’язку з повномасштабним вторгненням. Однак більшість газет, незважаючи ні на що, регулярно виходять у світ.
Тож у лютому цього року аналізували контент таких видань: сайти “Гадяч.City”, “Кременчук TODEY”, “Решетилівщина”, “Реальні Лубни”, газети: “Вісті”, “Гребінчин край”, “Прапор перемоги”, “Промінь”, “Пирятинські вісті”, “Сільські новини”.
Загалом проаналізовано 203 матеріали у друкованих ЗМІ і 588 матеріалів у інтернет-виданнях.
Мета моніторингу незмінна: визначити кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв у Полтавських медіа, зафіксувати факти наявності стереотипів і сексистського контенту, а також прослідкувати присутність фемінітивів на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.
Основною темою у ЗМІ в означений період була тема війни. Зокрема, у друкованих ЗМІ знаходимо 55 матеріалів з військової тематики (із загальної кількості), в інтернет-виданнях – 221. Матеріали часто є безособовими (зокрема, загальні зведення), з посиланнями на профільні офіційні установи, так і мають посилання на конкретних посадових осіб. Дуже багато повідомлень – про збори коштів для потреб земляків, які воюють. У переважній більшості в цих повідомленнях вказуються і конкретні бійці, і волонтер/к/и, які ініціюють збір чи беруться доставити товари (ліки, одяг, харчі тощо) безпосередньо адресатам. Серед повідомлень чимала частка стосується загиблих героїв.
Варто відзначити величезну роль місцевих медіа в період війни. Газети та онлайн- видання не просто збирають актуальну інформацію. Вони стали своєрідними інформаційно-волонтерськими центрами. Редакції ж газет ще й роблять все, аби часописи вийшли у світ та були оперативно доставлені читацькій аудиторії. До слова, у воэнний на Полтавщині призупинили вихід чотири онлайн видання, закрилися дві районні газети – “Гадяцький вісник” (до повномасштабного вторгнення) та “Козельщинські вісті” ( обидві теж були в попередніх моніторингах).
Велику інформаційну роботу ведуть і онлайн-ЗМІ, де місцева важлива інформація, особливо щодо подій, пов’язаних з війною, волонтерством і т.д., з’являлася оперативніше, ніж в друкованих ЗМІ.
Матеріали військової тематики, що найчастіше з’явилися в районних ЗМІ, можна розділити на такі види: офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові та з посиланням на державних діячів); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель бійців-земляків та відзначення їхньої пам’яті, а також повідомлення про збір товарів та коштів для потреб військовиків. Експертом усіх повідомлень загальнообласного значення виступає керівник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін. Експертками та героїнями повідомлень на волонтерські теми частіше виступають жінки.
У друкованих та онлайн медіа Полтавщини майже однаковий відсоток експерток у темі війни 39% і 37% відповідно, водночас героїнь зустрічаємо більше в друкованих – 74 %, ніж в онлайн – 15% .
Загалом тема війни в гіперлокальних ЗМІ Полтавщини виглядає таким чином:
Вочевидь, і в друкованих, і в інтернет ЗМІ недостатньо представлений голос жінки як експертки в темі війни. Хоча в друкованих бачимо досить потужний відсоток героїнь, але в матеріалах йшлося тільки про волонтерок, які випікають хліб, шиють одяг чи збирають гроші для придбання різноманітних засобів для військовиків, а ось про жінок на війні, про тих, хто захищає Батьківщину чи рятує бійців розповідей немає.
Важливими темами у медіа під час моніторингового періоду були політика, медицина, а також освіта і наука. Близько 15 % від загальної кількості інформації стосувалися процесу декомунізації та перейменування вулиць.
Протягом означеного періоду у друкованих ЗМІ найбільше експерток знаходимо на шпальтах газети «Промінь» (60 %), трохи меншим є цей показник у газет “Вісті” та “Прапор перемоги” – 57%. У “Вістей” таким же є показник і щодо героїнь і він – найвищий серед усіх видань. А ось найбільше фемінітивів вживають журналісти газети “Промінь” – 83%.
Найменше експерток у матеріалах видання «Пирятинські вісті», проте у газети досить високий показник вживання фемінітивів -71 %. Такий же, як і у газети “Гребінчин край” та “Сільські новини”. Остання газета водночас має найменший показник щодо героїнь – 29%.
Хоча показники щодо героїнь та експерток у виданнях різні, рівень вживання фемінітивів – практично однаковий – від 71% до 88%.
Що ж до тематик, то у друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на такі теми: екологія та довкілля (100 %), економіка і бізнес (83%), інше ( здебільшого матеріали сімейно-побутової теми) , соцполітика і соцзахист ( 75%).
При цьому зовсім немає жінок-експерток у темах спорту, війни та армії, мало в темі політики (10 % ),.
Чоловіки-експерти превалюють в темах війни та армії (100%), політики (90%). Такі тенденції є загалом сталими для гіперлокальних друкованих ЗМІ Полтавщини, власне, як і в 2020-ому та 2022-ому роках.
Героїнями жінки найчастіше були в матеріалах на теми: волонтерства/благодійності (65%), медицини/охорони здоров’я (57%). Зовсім немає героїнь в публікаціях на тему війни/армії та спорту.
Чоловіки-герої домінують у публікаціях на такі теми: війна/армія (100%), спорт (100%), політика та місцева влада (80 %).
Вперше за час проведення моніторингу маємо однаковий показник гендерної чутливості – 62% – у двох виданнях – “Вісті” і “Прапор перемоги”.
У матеріалах шести друкованих ЗМІ співвідношення фемінітивів та маскулінітивів складає 77% до 23%.
До речі, усі районні видання, що моніторились у лютому, очолюють жінки, однак лише у вихідних даних «Вістей» та газети “Гребінчин край” вжиті фемінітиви- редакторка та директорка.
Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут ситуація строкатіша, ніж в друкованих ЗМІ. Наприклад, у видання «Реальні Лубни» зовсім мало експерток— цей показник найнижчий серед усіх видань, проте рівень вживання фемінітивів складає 86%. Досить часто вживаються фемінітиви у публікаціях сайту “Гадяч.City”, але тут зустрічаємо й немало маскулінітивів, у результаті чого видання втратило лідерство щодо гендерної чутливості, яке утримувало в двох попередніх хвилях моніторингу. Зовсім мало експерток і на сайті “Кременчук TODEY” , тут також 26 % героїнь, хоча рівень вживання фемінітивів найвищий – 95%. А ось у видання “Решетилівщина” практично на одному рівні показники кількості експерток, героїнь та фемінітивів, хоча останній показник не найвищий серед всіх видань – 57%.
В інтернет-виданнях жінки як експертки представлені досить потужно в темі волонтертва (83%), екології/довкілля (73%), культури/релігії (70%). Водночас лише у 7% жінки коментують питання економіки та бізнесу, лише в 4% – теми війни, зовсім немає експерток у темі спорту. Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного життя бачимо і читаємо в переважній більшості думки експертів-чоловіків.
У районних виданнях в політичній та економічній тематиках експертками здебільшого є представниці місцевого політикуму та місцевого самоврядування (зокрема – міська голова Решетилівки Оксана Дядюнова) або представниці загальнодержавного рівня.
Переважна більшість чоловіків як експертів – у новинах про спорт – 100%, економіку/ бізнес – 93%, політику – 75%.
Героїнями журналістських матеріалів жінки найчастіше є у матеріалах на наступі теми: медицина/охорона здоров’я (85%), освіта/наука (61%), культура/релігія (54%).
Як і експерток, недостатньо жінок-героїнь у більшості тем інформаційного контенту.
У темах арміїї – 100%, а також політичній – 69% та соціальній 67% домінують чоловіки.
В публікаціях інтернет-видань співвідношення фемінітивів та маскулінітивів складає від 68% до 32%. Найбільщ гендерночутливим виданням є «Решетилівщина». Якщо сайт більше писатиме про фахівчинь свого краю і цитуватиме їх, а також менше вживатиме маскулінітивів, – видання може стати абсолютно гендерночутливим.
У загальному підсумку, протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок (хоч і з невеликою перевагою): 49 % (друковані ЗМІ) та 33 % ( інтернет- видання) грунтуються на експертних висновках жінок, а 51% (друковані ЗМІ) та 64 % (інтернет- видання) – чоловіків.
Звичайно, для того, аби ЗМІ максимально повно відображали життя краю, необхідно, щоб жінки частіше виступали у ролі експерток в галузях місцевої економіки та бізнесу, політики, а не лише у темі волонтерства Тим більше, що в місцевих радах всіх рівнів успішно працюють немало активних та яскравих політикинь.
Варто зазначити, що у друкованих та інтернет-виданнях чимало матеріалів стосуються життя громад – у 30 % матеріалів від загальної кількості йдеться про економіку, сільське господарство, а також волонтерство чи соціальну сферу у громадах.
За лютневий моніторинговий період в означених гіперлокальних ЗМІ Полтавщини не зафіксовано матеріалів, які мають явні ознаки сексизму. Хоча у виданні “Гадяч.City” зустрічаємо стереотипну “приманку для читача” – ілюстраційне, так зване “глянцеве” фото до матеріалу з офіційною інформацією (про те, що аграрії можуть отримати 20 тисяч), на якому чомусь зображені жінка-модель і коза.
Крім того, за моніторинговий період вийшли два цікавих тематичних матеріали. У газеті “Вісті” – про жінку, яка зуміла врятуватися від сімейного насильства. А у виданні “Кременчук TODEY” – розповідь про очільницю патрульної поліції Кременчука Альону Стрижак.
У публікаціях лютого рівень вживання фемінітивів є більшим у газетах – 77%, в інтернет-виданнях – 66% . У минулих роках в лідерах були сайти.
Загалом усі гіперлокальні ЗМІ називають жінок депутатами, директорами, керівниками тощо. Особливо в тих матеріалах, де мова йде про представниць керівної ланки. Нерідко в одному матеріалі, щодо однієї й тієї ж героїні вживається “керівник” і “керівниця”, “начальник” і “начальниця”. Однак фемінітиви, хоч і не повною мірою, але все ж увіходять в словниковий запас журналістів.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Полтавщини у лютому 2024 року склав 52%. Це – один із найкращих показників серед усіх видань України, що підлягали моніторингу. Ознайомитися з цими результатами (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною мережею прес-клубів України і медійних організацій.