ПРО ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У ПОЛТАВСЬКИХ ОБЛАСНИХ МЕДІА ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСНИХ ВИДАНЬ (квітень 2021)
Триває чергова хвиля гендерного моніторингу медіа 24 областей України. Із 12 по 18 квітня 2021 року був проведений її другий етап.
Для аналізу, як і в лютому, було обрано такі обласні видання Полтавщини: газети «Вечірня Полтава», «Зоря Полтавщини», «Полтавська думка», «Полтавський вісник», «Село Полтавське»; інтернет-видання «Коло», «Новини Полтавщини», «Полтава 365», «Полтавщина», «0532.ua Сайт Полтави».
Загалом проаналізовано 231 матеріал у друкованих ЗМІ та 1075 матеріалів у інтернет-виданнях.
Нагадаємо, що мета моніторингу – з’ясувати, наскільки основні обласні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (якою мірою чоловіки і жінки представлені як експерти й експертки – ті, кого цитують, хто коментує, і як герої/героїні (про кого пишуть, згадують, але не надають слова), чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також – чи присутній стереотипний і сексистський контент.
У квітні чоловіків на шпальтах газет і в новинах інтернет-видань бачимо частіше, ніж жінок, причому, майже з однаковим показником: у друкованих ЗМІ – 77 % експертів та 78% героїв, у онлайн-медіа – 79% експертів і 76% героїв. Така тенденція є сталою впродовж попередніх хвиль моніторингу обласних ЗМІ, які відбувалися в 2017 і 2019 роках.
Водночас варто зазначити, що протягом цьогорічного квітневого моніторигового періоду жінки все частіше виступають як експертки не лише в темах освіти чи культури, а й – економіки й політики. Це особливо помітно в сфері політики. Адже на минулорічних виборах до місцевих рад за гендерними квотами пройшло немало депутаток, які є активними політичними діячками. Саме тому депутаток помітно більше в інформаційному полі Полтавщини і вони є активними учасницями життя краю. Наприклад, депутатка з Лубен Аліна Савка стала ініціаторкою рейду в реанімаційне відділення місцевої лікарні та виявлення там низки ганебних фактів. Ситуація стала інформаційним приводом до публікацій в усіх виданнях Полтавщини.
Важливою темою у ЗМІ протягом лютого була COVID-19. Кількість матеріалів з цієї тематики становить більшість в загальній кількості матеріалів з медичної теми. Експертами в них є перші особи держави та профільних міністерств та керівники області, або ж ці повідомлення суто статистичні, безособові, без конкретики.
Саме в цей період Полтавщина переведена до «червоної зони», тому протягом моніторингового періоду було багато матеріалів, що стосуються соціального, економічного, освітнього аспекту пандемії.
Щодо інших тем квітня в ЗМІ. Триває тенденція соціального спрямування контенту. Особливо це помітно в друкованих виданнях, які після роздержавлення орієнтуються винятково на потреби читача, а не на владу, від якої раніше залежало фінансування періодичних видань. Наприклад, у виданні «Село Полтавське» знаходимо лише одну публікацію зі згадкою представників влади і вона – про переведення Полтавщини до «червоної зони».
Значна частина матеріалів стосувалася економічного та суспільного життя області при входженні в «червону зону»: особливостей транспортного сполучення, роботи закладів торгівлі, банківських та медичних установ. Усі ЗМІ висвітлили мітинг протесту підприємців, які вимагали від влади можливості працювати, на зважаючи на суворі заходи карантину. Прикметно, що в більшості ЗМІ цю подію коментували порівну – як експерти, так і експертки-учасниці заходу.
Що ж стосується представниць загальноукраїнського політикуму, то в період моніторингу зустрічаємо інформаційні матеріали про діяльність Олени Зеленської у формуванні безбар’єрного середовища в Україні та одну публікацію в газеті «Полтавський вісник» з точкою зору лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко на земельне питання. Цікаво, що в останній публікації зустрічаємо маскулінітиви.
Як свідчать результати аналізу, загалом у друкованих ЗМІ жінки є експертками та героїнями в різних тематиках. Наприклад, у «Вечірній Полтаві» жінки найчастіше є героїнями у темі культури та благодійності і волонтерства. У цьому виданні, однак, відсутні жінки в матеріалах з політичної та економічної тематик.
А в «Зорі Полтавщини» найчастіше жінки – героїні матеріалів на тему освіти та науки. Експерток найбільше в матеріалах на тему економіки та бізнесу і науки.
У «Полтавській думці» знаходимо небагато героїнь та експерток. Зате вони є в темах політики й економіки .
А ось у «Полтавському віснику» жінки є героїнями матеріалів на теми політики та культури й релігії, знаходимо експерток в політиці та медицині.
Найбільше експерток у сфері медицини на шпальтах газети «Село Полтавське», у цій же сфері найбільше експерток.
Загалом найбільше експерток знаходимо в «Зорі
Полтавщини», героїнь-у газеті «Село Полтавське», найменше героїнь у виданнях
«Полтавська думка» та «Вечірня Полтава». В останньому також найменше експерток.
Позитивним є той факт, що друковані ЗМІ значно впевненіше вживають фемінітиви, ніж в минулих роках, тоді співвідношення фемінітивів та маскулінітивів становило в середньому 30% до 70%.
Найчастіше послуговуються фемінітивами журналісти газет «Вечірня Полтава», але тут зовсім мало експерток та героїнь. Активно послуговуються фемінітивами «Село Полтавське» та «Зоря Полтавщини». Найменше фемінітивів у «Полтавській думці».
Відповідно до зазначеного, найвищий Індекс гендерної чутливості – у газети «Село Полтавське» (41%). Більш гендерночутливим видання може стати, коли почне активно надавати слово жінкам (тобто збільшиться кількість експерток).
В інтернет-виданнях теж бачимо строкатість тематик, в яких жінки виступають як експертки та героїні матеріалів.
Наприклад, видання «Коло» активно залучає жінок як експерток до висвітлення всіх ключових тем життя області – економіки, політики, медицини, соціальної політики. Жінки є також героїнями матеріалів у більшості означених тематик.
Така ж ситуація в «Новинах Полтавщини», де жінки активно коментують всі аспекти суспільного життя, включаючи політичні, економічні теми, а також військові та армійські.
А ось у видання «Полтава 365» зовсім немає про жінок- експерток у публікаціях про політику, економіку та бізнес, освіту, медицину. Натомість як експертки жінки виступають у матеріалах видання на теми екології та довкілля.
На сайті «Полтавщина» найбільше жінок-героїнь – у темі економіки та культури, а екперток – у темі криміналу. А у «0532.ua – Сайт Полтави» зовсім немає експерток в політичних новинах, мало героїнь – у новинах на економічну тему, але знаходимо експерток у питаннях екології та довкілля.
У квітні в усіх інтернет- виданнях досить низькі відсотки експерток та героїнь І все ж найбільше експерток – у виданні «Полтава 365» (28%), найменше – у «Полтавщини» (13%). Найчастіше жінки були героїнями публікацій у виданнях «Коло» (33%), а найрідше – в інтернет -виданні «Полтава 365» (всього в 8%).
В новинах інтернет-видання «Коло» найчастіше вжито фемінітиви – 100%: працівниця; речниця; директорка; заступниця голови; представниця фракціїї; професорка; докторка педагогічних наук; депутатка; синоптикиня; художниця; мисткиня; підприєсмиця та інші. За період моніторингу видання жодного разу не послуговувалося маскуінтивами!
З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання «Коло» (50%). Якщо збільшити кількість експерток та героїнь, видання може досягти вищого показника.
За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму. Однак зафіксовано матеріал про факт сексизиу на Полтавщині. До честі видання «Коло», воно першим зреагувало на своїх шпальтах на цей факт матеріалом «У Полтаві розмістили гомофобський білборд», де вмотивовано, за всіма правилами журналістських стандартів, дана оцінка цій події.
У матеріалах п’яти інтернет-видань співвідношення фемінітивів та маскулінітивів наближається до позначки «порівно» і складає 58% до 42%.
У публікаціях квітня фемінітиви вживаються в інтернет-виданнях частіше, ніж в газетах. Для ЗМІ звичніше називати жінок депутатами, директорами, журналістами, членами НСЖУ тощо, навіть в одній і тій же публікації героїнь чи експерток називають і директором, і директоркою, або ж і синоптиком, і синоптикинею.
Тенденція до так званих безособових повідомлень та посилань: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», без вказування конкретної особи, що надала інформацію, – хоч і має місце, але не настільки явна, як в минулі моніторингові періоди. Наприклад, у більшості видань повідомлення про кримінальні події мають посилання на конкретного експерта.
Результати другого етапу моніторингу 2021-ого року показують, що журналісти все частіше і все впевненіше послуговуються фемінітивами. І хоча в означенні посад та професій жінок превалюють традиційні маскулінні форми, все ж з’являються відносно нові для вжитку в пресі слова: «підприємиця», «прокурорка». І це є тенденцією, яка посилюється. Принаймні, приклад видання «Коло» показує, що фемінітиви – це сучасно, ємно, і – красиво.
Індекс гендерної чутливості полтавських медіа у квітні склав 33%. Ознайомитися з даними моніторингу медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
___________________