ПРО ЖІНОК, ЧОЛОВІКІВ ТА «БЕЗОСОБОВИХ ЕКСПЕРТІВ» У ПОЛТАВСЬКИХ МЕДІА
ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ ГІПЕРЛОКАЛЬНИХ ВИДАНЬ
(серпень, 2020)
Із 11 по 17 серпня 2020 року був проведений черговий етап гендерного моніторингу матеріалів гіперлокальних видань Полтавської області, а саме: газет «Вісті», «Гадяцький вісник», «Козельщинські вісті», «Пирятинські вісті», «Сільські новини»; інтернет-видань «Гадяч.City», «Кременчук TODEY», «ЛохвицяNEWS», «Сайт Лубен», «Хорол онлайн».
Загалом проаналізовано 201 матеріалів у друкованих ЗМІ і 319 матеріалів у інтернет-виданнях.
Мета моніторингу незмінна: проаналізувати кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів (тих, хто коментує теми, чию думку цитують) та героїнь і героїв у полтавських медіа, відстежити наявність стереотипів і сексистського контенту, а також вживання фемінітивів.
Чоловіків-експертів та чоловіків-героїв на шпальтах газет (77 і 58 %) і в інтернет-виданнях ( 87 і 53 %) і бачимо частіше, ніж жінок. Водночас жінки все впевненіше виступають у ролі експерток у темах освіти, медицини, соціальної політики, довкілля.
Важливою темою у ЗМІ залишається COVID-19. Однак матеріалів з цієї тематики менше – загалом 7 % із загальної кількості матеріалів (у квітні, в розпал антивірусної кампанії, цей показник був вдвічі вищим -14%). В інтернет- виданнях цей показник складає 8%, а в друкованих – 6%. Цей маркер знову засвідчує відносно спокійну ситуацію з COVID-19 на Полтавщині та занесення області до так званої «зеленої зони».
Матеріали з цієї теми були здебільшого безособовими, з посиланнями на різноманітні офіційні установи, менше адресних, з місцевими фактами та коментарями. Однак стало більше матеріалів, що стосуються не лише суто медичного аспекту, а й політичного, соціального, економічного, освітнього.
Як результат, в інтернет-виданнях 50% експерток і 9% героїнь. У друкованих ЗМІ жінки коментували коронавірусну тематику в 13% випадків, а в 33% були героїнями публікацій.
Найчастіше експертом з тематики (у 9%) від усієї кількості опрацьованих матеріалів виступає міський голова Кременчука Віталій Малецький.
У серпні ЗМІ приділяли увагу місцевим особливостям роботи медиків.
Матеріали на загальнодержавну тему стосувалися лише загальних статистичних даних по захворюванню.
Щодо інших тем серпня в ЗМІ. Міцніє тенденція: тема загальнодержавної політики займає мало місця в районних ЗМІ. У друкованих тільки 5 таких публікацій, у інтернет-виданнях – 6.
Значна частина матеріалів стосувалася життя громад – 37 % із загальної кількості матеріалів. Тут теж спостерігаємо гендерний дисбаланс – у 88 % публікацій мова йде про чоловіків, і лише у 12 % – про жінок.
З 11 по 17 серпня в ЗМІ публікувалася інформація про склад територіальних виборчих комісій. Ця інформація – яскравий приклад гендерного дисбалансу, але вже на користь жінок. Із загальної кількості членів ДВК 77% – жінки, а 23% – чоловіки.
Як свідчать результати аналізу, загалом у друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на сімейно-побутову тему (категорія «інше») – 100%, а також медичну (67%) і соцзахист (60%). Досить високий відсоток (43%) експерток в темі політики та місцевої влади.
Такі тенденції є традиційними для полтавських друкованих ЗМІ загалом, незначних змін зазнають тільки кількісні показники тематик, що аналізується потягом певного періоду. Хоча в темі політики та місцевої влади кількість експерток та експертів наближається до гендерного балансу.
Героїнями матеріалів жінки переважають у медичній тематиці (73%) й тих, що увійшли в категорію «інше» (здебільшого матеріал на соціально-побутову, сімейну тематику) (57%).
Зовсім не писали про жінок у матеріалах про волонтерство, екологію та довкілля, на воєнну тематику.
Найвищий відсоток експерток (36%) та фемінітивів (71%) – у газети «Вісті». У «Гадяцького вісника» жінки у 52% випадків є героїнями матеріалів, але в жодному – експертками. Мало жінок-героїнь публікацій – у публікаціях газети «Пирятинські вісті» – 22 %, а на сторінках газети «Сільські новини» низький відсоток експерток – 25. По 67% фемінітивів зафіксовано у виданнях «Гадяцький вісник» і «Козельшинські вісті». Загалом у матеріалах п’яти друкованих ЗМІ співвідношення фемінітивів та маскулінітивів наближається до позначки «порівну» і складає 48% до 52%.
Публікації газети «Козельщинські вісті» є найбільш гендернозбалансованими (тобто в них порівну жінок і чоловіків), однак чоловіки домінують як експерти, а жінки – як героїні матеріалів, тож виданню варто активніше подавати думки жінок щодо різних тем.
Згідно отриманих даних, найбільш гендерночутливим у серпні стала газета «Козельщинські вісті» (55,7%), на другій позиції – «Вісті» (46%).
В інтернет-виданнях лише жінки як експертки представлені в темах екології і довкілля, соціально-побутовій, сімейній темі (категорія «інше»), а також порівну з чоловіками коментують питання соцполітики/соцзахисту. Лише чоловіки коментують питання, пов’язані з війною та армією, економікою та бізнесом, а також з криміналом та надзвичайними подіями. Домінують чоловіки як експерти в політичній, медичній, , спортивній темах.
Героїнями журналістських матеріалів жінки найчастіше є у матеріалах на наступі теми: соцполітика/соцзахист (100%), політика/місцева влада (78%), медицина/охорона здоров’я (64%). Зовсім відсутні героїні в публікаціях про війну та армію. Низький відсоток героїнь матеріалів на спортивну та економічну тематики (8% і 17% відповідно).
В публікаціях інтернет-видань співвідношення фемінітивів та маскулінітивів складає 44% до 56 %.
Найбільше фемінітивів зафіксовано в публікаціях видання «Кременчук TODEY» (83%), трохи менше – у видання «Гадяч City» (75%), найнижчий показник – у «Сайту Лубен» (18%).
Найвищий відсоток експерток і героїнь – у видання «Гадяч City» (63% і 65% відповідно), що вже є дисбалансом щодо кількості чоловіків. Найменше представлена експертна думка жінок у «Кременчук TODEY» (9%) та «Лохвиця NEWS» (14%).
З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання «Гадяч City» (49%). Кращого рівня можна досягти, збільшивши відсоток представленості чоловіків. На другій позиції – «Кременчук TODEY» (завдяки найвищому показнику фемінітивів, тож редакції варто звернути увагу на баланс жінок і чоловіків у матеріалах).
За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму.
У публікаціях серпня фемінітиви вживаються в інтернет-виданнях частіше, ніж в газетах. Для районних ЗМІ звичніше називати жінок директорами, журналістами, керівниками тощо. Однак все частіше вживаються фемінітиви, які раніше були маловживаними, або ж взагалі не зустрічалися «фотографиня», «мітингарка», «продюсерка».
У всіх ЗМІ триває тенденція до збільшення так званих безособових повідомлень та посилань: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», без вказування конкретної особи, що надала інформацію. Наприклад, у повідомленні про захід, вказується, що його провів «представник військкомату», при цьому опубліковане фото цього представника, або ж вказується, шо «представник управління сказав» і далі йде пряма мова безособового експерта. Таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих – 39.
Індекс гендерної чутливості полтавських медіа у серпні 2020 року склав 40%. Із початку року він зріс на 8% (у лютому – 32%, у квітні – 37%, у червні – 34%). Ознайомитися з підсумковими результатами серпневого моніторингу (інфографіка) гіперлокальних видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
___________________________
Гендерний моніторинг матеріалів гіперлокальних медіа проводиться в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.