ЯКОГО РОДУ COVID-19? ЖІНКИ Й ЧОЛОВІКИ В ПОЛТАВСЬКИХ МЕДІА ПІДСУМКИ ГЕНДЕРНОГО МОНІТОРИНГУ ГІПЕРЛОКАЛЬНИХ ВИДАНЬ (квітень, 2020)
Із 11 по 17 квітня 2020 року був проведений другий етап гендерного моніторингу матеріалів гіперлокальних видань Полтавської області, а саме: газет «Вісті», «Гадяцький вісник», «Козельщинські вісті», «Пирятинські вісті», «Сільські новини»; інтернет-видань «Гадяч.City», «Кременчук TODEY», «ЛохвицяNEWS», «Сайт Лубен», «Хорол онлайн».
Загалом проаналізовано 229 матеріалів у друкованих ЗМІ і 305 матеріалів у інтернет-виданнях.
Мета моніторингу: проаналізувати кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв в полтавських медіа, прослідкувати наявність стереотипів і сексистського контенту, а також вживання фемінітивів.
Чоловіків-експертів на шпальтах газет і в інтернет-виданнях бачимо частіше, ніж жінок: 35 % (друковані ЗМІ) та 25 % ( інтернет- видання) грунтуються на експертних висновках жінок, а 65 % (друковані ЗМІ) та 75 % (інтернет- видання) – чоловіків. Водночас жінки все впевненіше виступають у ролі експерток в галузі соціальної політики, місцевої економіки та бізнесу.
Однією з найважливіших тем у ЗМІ в означений період
був COVID-19. Із загальної
кількості матеріалів 14% стосуються саме цієї тематики. В інтернет- виданнях
цей показник складає 18%, а в друкованих – 10%.
Причому, в переважній більшості, матеріали були безособовими, з
посиланнями на різноманітні офіційні установи, а не на конкретних посадових осіб.
Як результат, в інтернет-виданнях 11% експерток і 48% героїнь. У друкованих ЗМІ
жінки коментували корона вірусну тематику в 29% випадків і в 33% були героїнями
публікацій.
Найчастіше експертом з тематики у всіх ЗМІ (82%) від усієї кількості опрацьованих матеріалів виступає голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.
Чимало уваги ЗМІ приділили волонтерським акціям торгівельних мереж. Теми загальнодержавної політики практично не було в районних ЗМІ. У друкованих тільки 2 таких публікацій, у інтернет-виданнях – 3.
Значна частина матеріалів стосувалася життя громад – 32 % із загальної кількості матеріалів. Тут теж спостерігаємо гендерний дисбаланс – у 82 % публікацій мова йде про чоловіків, і лише у 18 % – про жінок.
Як свідчать результати аналізу, загалом протягом означеного періоду у друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на такі теми: освіта/наука (86%) і соціальна політика /соцзахист (71%). Також жінки представлені в матеріалах про економіку і бізнес (33%). Лише чоловіки коментують теми правопорушень і надзвичайних ситуацій (і значною мірою є героями таких публікацій) і релігійних питань (моніторинг відбувався у період великодніх свят, а релігійна сфера належить чоловікам).
Чоловіки-експерти превалюють в політиці (85%), гарячій темі періоду – медицині (80 %), а також економічній та бізнесовій темах (67%). Такі підходи є типлвими для полтавських друкованих ЗМІ загалом, незначних змін зазнають тільки кількісні показники тематик, що аналізується потягом певного періоду. У районних ЗМІ ця тенденція простежується особливо яскравою.
Героїнями матеріалів жінки переважають у медичній тематиці (60%) й тих, що увійшли в категорію «інше» (здебільшого – це матеріали на соціально-побутову тему) (57%). Порівно героїнь і героїв у публікаціях про освіту/науку та екологію/довкілля. Зовсім не писали про жінок у сферах спорту, економіки, волонтерства, розваг.
У матеріалах п’яти друкованих ЗМІ співвідношення фемінітивів та маскулінітивів складає 32% до 68%.
З огляду на ці дані, найбільш гендерночутливим друкованим виданням стали у квітні «Сільські новини» (45%). Абсолютно гендерночутливим видання може стати, коли почне активно використовувати фемінітиви.
В інтернет-виданнях лише жінки як експертки представлені в темах культури, волонтерства/благодійності. З іншого боку, лише чоловіки коментують питання, пов’язані з релігією (як ми вже зазначали, це пов’язано з великодніми святами). Домінують чоловіки як експерти в медичній, політичній, економічній, екологічній, кримінальній темах. Майже порівну експерток та експертів – у соціальній тематиці (45% і 55% відповідно).
Героїнями журналістських матеріалів жінки найчастіше є у матеріалах на наступі теми: спорт (60%) та медицина/охорона здоров’я (55%), волонтерство і благодійність (50%). Зовсім відсутні героїні в освітній тематиці (мабуть, тому, що всі вони – експертки), а також в публікаціях про екологію та довкілля. Надзвичайно низький відсоток героїнь матеріалів на економічну тематику (9%) та про культуру/релігію (11%).
В публікаціях інтернет-видань співвідношення фемінітивів та маскулінітивів складає 60% до 40 %.
Найбільше фемінітивів (10) знаходимо в публікаціях видання «Кременчук TODEY».
Найвищий відсоток експерток – у видання «Гадяч.City» (44%), але найнижчий – героїнь (15%). Найменше за експертною думкою жінок зверталися «ЛохвицяNEWS» і «Хорол онлайн». Фемінітивами найчастіше послуговується видання «Кременчук TODEY» (77%), але кількість жінок тут утричі менша, ніж чоловіків. По 50% фемінітивів – у «ЛохвицяNEWS» і «Сайту Лубен».
З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало видання «Кременчук TODEY» (45%). Ще кращого рівня можна досягти, збільшивши відсоток представленості жінок.
За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, не зафіксовано матеріалів, які мають ознаки сексизму.
У публікаціях квітня фемінітиви вживаються в інтернет-виданнях частіше, ніж в газетах. Для районних ЗМІ звичніше називати жінок директорами, журналістами, адміністраторами, керівниками тощо.
У всіх ЗМІ бачимо тенденцію до стійкого засилля так званих безособових повідомлень та посилань: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує», «прес-центр повідомляє», без вказування конкретної особи, що надала інформацію, таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих – 27.
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Полтавщини у квітні 2020 року склав 37% Це – на 3% більше, ніж у лютому. Сподіваємося, тенденція до зростання збережеться. Ознайомитися із загальними даними моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.