ПРО “ВИДИМИХ “ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКіВ: ГЕНДЕРНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ У МЕДІА ПОЛТАВЩИНИ ПІДСУМКИ МОНІТОРИНГУ РАЙОННИХ ЗМІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. (квітень 2024)

Із 01 по 12 квітня 2024 року був проведений другий цьогорічний етап гендерного моніторингу матеріалів районних видань Полтавської області. Попередній такий моніторинг проводився цьогоріч у лютому. Результати моніторингу продовжують демонструвати  тенденції, що склалися  в медійному полі за час повномасштабного вторгнення.  Насамперед це стосуються змін  інформаційного контенту та форм подачі, а також контингенту експертів/експерток та героїв/героїнь. Власне, аналізу всього цього і був присвячений моніторинг. Отож, у квітні цього року аналізувався контент таких видань: сайти “Гадяч.City”, “Кременчук TODEY”, “Решетилівщина”, “Реальні Лубни”, газети: “Вісті”, “Гребінчин край”, “Прапор перемоги”, “Промінь”, “Пирятинські вісті”, “Сільські новини”.

Загалом проаналізовано 185 матеріали друкованих ЗМІ і  543 матеріали у інтернет-видань.

Мета моніторингу незмінна: визначити кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв у Полтавських медіа, зафіксувати факти наявності стереотипів і сексистського контенту, а також прослідкувати присутність  фемінітивів на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.

Основною  темою у ЗМІ в означений період залишається тема війни.  Зокрема, у друкованих ЗМІ знаходимо 40 матеріалів з військової тематики (це 22% із загальної кількості), в інтернет-виданнях – 124 (23%). Немало матеріалів залишаються безособовими (зокрема, загальні зведення), з посиланнями на профільні  офіційні установи, але здебільшого журналісти посилаються на конкретних експертів/експерток.  Як і протягом минулого моніторингового періоду,  багато повідомлень про збори коштів для потреб земляків, які воюють, а також інформацій про доставку необхідного на фронт. У переважній більшості в цих повідомленнях йдеться про конкретних бійців та  волонтерів/ок, які ініціюють збір чи беруться доставити товари (ліки, одяг, харчі тощо) безпосередньо адресатам. Часто повідомлення про збір ініціюють конкретні волонтери/ки чи родичі, а матеріал ілюструється фото бійців, для яких оголошується збір. Серед повідомлень чимала частка стосується загиблих героїв. Якщо раніше такі повідомлення мали експертів/експерток (здебільшого  керівників територіальних громад),  то у квітні бачимо або повідомлення без посилань, або з посиланням на сайти ТГ.

Варто відзначити величезну інформаційну роль місцевих медіа в період війни. Газети та онлайн-видання взяли на себе роль  інформаційно-волонтерських центрів, повідомляючи про адреси зборів допомоги для бійців-земляків, а часто й самі журналісти видань ініціюють такі збори.

Особливо важливу інформаційну роботу ведуть онлайн-видання, які подають місцеву  інформацію  щодо подій, пов’язаних з війною, волонтерством  і т.д.  оперативніше, ніж  друковані ЗМІ.

Матеріали військової тематики, що з’явилися в районних ЗМІ протягом моніторингового періоду, поділяються на такі: офіційні загальносвітові та загальноукраїнські (безособові чи з посиланням на державних діячів та знакових особистостей); офіційні обласного рівня; повідомлення про загибель  бійців-земляків та вшанування їхньої пам’яті, а також повідомлення про збір товарів та коштів для потреб військовиків.

Експертом усіх повідомлень загальнообласного значення виступає керівник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.

Жінки є кспертками та героїнями  повідомлень на волонтерські теми. У друкованих виданнях, наприклад, у статтях про допомогу ТГ бійцям-землякам знаходимо досить детальні списки тих, хто допомагає фронту чи доставляє допомогу.  

Цей факт – одна з причин того, що у друкованих  медіа Полтавщини відсоток експерток у темі війни майже вдвічі більший, ніж в онлайн виданнях – 81% проти  41%. У газетах також  майже втричі більше героїнь в темі війни:  в друкованих – 29 %,  в онлайн  – 9%. 

Загалом тема війни в гіперлокальних ЗМІ Полтавщини у квітні виглядає таким чином:

Як бачимо, і  в друкованих, і в інтернет-виданнях недостатньо представлені   жінки  в темі війни. Хоча загалом у виданнях досить потужний відсоток експерток, все ж бачимо жінок лише у 22-23% від загальної кількості матеріалів про війну. Сам час диктує потребу більше розповідати не тільки про волонтерок, а й про медикинь чи бійчинь.

Важливими темами у медіа квітня були культура, освіта, економіка, політика,  медицина. Близько 10 % від загальної кількості інформації стосувалися  досліджень історичної та культурної спадщини.

Протягом квітневого  моніторингового періоду серед друкованих ЗМІ кількість жінок як експерток і героїнь переважає у матеріалах газети «Промінь», що демонструє певний дисбаланс у бік чоловіків. Дещо менше, але присутнє домінування жінок у контенті «Пирятинських вістей» і «Сільських новин».

По-різному використовують медіа фемінітиви –  від 60 % до 86%.

Що ж до тематик, то у друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на такі теми: волонтерство (90%), культура і релігія  (83%), освіта і наука  (75 %), соцполітика і соцзахист ( 60%).

При цьому зовсім немає жінок-експерток у темах спорту, мало їх у економічній/бізнес-тематиці  (14 % ).

Чоловіки-експерти переважають в матеріалах про спорт (100%), економіку/бізнес (86%). Водночас у темі політики у квітні бачимо невеликий розрив у кількості експертів та експерток в темі політики – 57% проти 43%.  Це нова тенденція  для гіперлокальних  друкованих ЗМІ Полтавщини, особливо у порівнянні з  2020-им  та 2022-им роками.

Героїнями жінки найчастіше були в матеріалах на такі теми: екологія та довкілля ( 100%), волонтерство/благодійність (63%), культура і релігія (54%). Зовсім немає героїнь в публікаціях на економічну тему, мало в темі  війни/армії  -3%.

Чоловіки-герої  домінують у публікаціях на такі теми: економіка (100%), війна/армія (97%), спорт (100%), політика та місцева влада (83 %).

Індекс гендерної чутливості друкованих ЗМІ у квітні виглядає таким чином:

Вперше за час проведення моніторингу  показник гендерної чутливості видання “Вісті” є найнижчим – 49% . У чотирьох  виданнях – “Гребінчин край”, “Пирятинські вісті”, ”Прапор перемоги” та “Промінь” цей показник є майже однаковим – від 50% до 56% . Найвищим же є  показник у газети “Сільські новини” – 60%.

 У матеріалах шести друкованих ЗМІ співвідношення фемінітивів та маскулінітивів складає 76% до 24%, –  і це стабільно вже протягом другого етапу цьогорічного моніторингу.

Усі районні видання, чий контент підлягав аналізу у квітні, очолюють жінки, однак, як і в попередній період, лише у вихідних даних «Вістей» та газети “Гребінчин край” вжиті фемінітиви- редакторка та директорка.

Аналізуючи контент інтернет-видань, варто зазначити, що тут ситуація  різноманітніша, ніж в друкованих ЗМІ. Наприклад, у видання “Гадяч.City” зовсім мало експерток— цей показник один з найнижчих серед усіх видань, проте рівень вживання  фемінітивів складає 100%. 

Досить часто вживаються фемінітиви у публікаціях сайту “Кременчук TODEY” (88%), але тут найменше експерток– 22% та мало героїнь – 33%.

У контенті видання «Решетилівщина» кількість жінок як експерток (62%) і героїнь (33%) складає трохи менше, ніж 100%, але тут, на жаль, найнижчий з усіх видань відсоток вживання фемінітивів – 52.  

      

В інтернет-виданнях жінки як експертки у квітні представлені досить потужно (як і в лютому, до слова) в темі волонтертва (79%), освіті і науці (67%), матеріалах з соціально-побутової тематики, означених як “Інше” (59%). Водночас лише у 16% повідомлень  жінки коментують військову тематику, лище у 26% –  економіку та бізнес, лише  в 28% – політику, традиційно зовсім немає експерток у темі спорту. Протягом моніторингового періоду щодо всіх галузей політики, економіки, суспільного життя бачимо і читаємо в переважній більшості думки експертів-чоловіків.

У районних виданнях  в  політичній та економічній тематиках експертками  здебільшого є  представниці місцевого політикуму та місцевого самоврядування (зокрема – міська голова Решетилівки Оксана Дядюнова, народна депутатка Анастасія Ляшенко) або представниці загальнодержавного рівня.

Переважна більшість чоловіків як експертів – у новинах про спорт – 100%, економіку/ бізнес – 74%, політику – 72%.

Героїнями журналістських матеріалів жінки найчастіше є у матеріалах на наступі теми: медицина/охорона здоров’я  та  освіта/наука.

Як і експерток, недостатньо жінок-героїнь у більшості тем  інформаційного контенту.

У  темах армії , а також   політичній  та економічній темах  домінують чоловіки.

В публікаціях інтернет-видань співвідношення фемінітивів  та маскулінітивів складає від 65% до 35%.  Найбільщ гендерночутливим виданням є “Гадяч.City”. Якщо сайт більше писатиме про фахівчинь свого краю, більше цитуватиме їх, оприлюднюватиме їхню експертну точку зору з приводу різних подій з життя краю, то  видання може стати абсолютно гендерночутливим.

У загальному підсумку, протягом моніторингового періоду чоловіків-експертів на шпальтах газет бачимо менше, ніж і в інтернет-виданнях.

Щоб ЗМІ максимально повно  відображали  життя Полтавщини, України, світу, необхідно, аби  жінки частіше виступали у ролі експерток в галузях місцевої економіки та бізнесу,  політики, а не тільки у темі волонтерства, благодійності чи освіти і культури.

Варто зазначити, що у друкованих та інтернет-виданнях чимало матеріалів стосуються життя громад   – у 36 % матеріалів  від загальної кількості  розповідається  про економіку, сільське господарство,  а також волонтерство чи соціальну сферу  у громадах. І саме в цих матеріалах  йдеться про місцевих політикинь, активних  громадських діячок.

За квітневий  моніторинговий період в означених гіперлокальних ЗМІ Полтавщини не  зафіксовано  матеріалів, які мають явні ознаки сексизму.  Однак у виданні “Реальні Лубни” зустрічаємо інформацію із стереотипною ідіомою про  “представниць слабкої статі ”.

Крім того, за моніторинговий період вийшов цікавий тематичний матеріал у газеті “Гребінчин край” – про гендерний аспект сімейного насильства.

У   публікаціях  квітня, як і в лютому, рівень вживання фемінітивів є вищим у газетах – 76%, в інтернет-виданнях – 65% . У минулих роках  в лідерах були сайти.

Загалом  усі гіперлокальні ЗМІ все ж продовжують називати  жінок депутатами, директорами,  керівниками тощо. Особливо в тих матеріалах, де мова йде про представниць місцевої керівної ланки ( цікаво, що найчастіше маскулінітиви вживаються щодо чиновниць та представниць фіскальних структур). Нерідко в одному матеріалі, щодо однієї  й тієї ж героїні вживається “синоптик” і “синоптикиня”, “начальник” і “начальниця”. Однак фемінітиви, хоч і не повною мірою, але все ж увіходять в словниковий запас журналістів. Ще два роки тому у ЗМІ Полтавщини зовсім не було фемінітивів на кшталт : “мисткиня”,”водійка”, “слідча”, “фотографиня”, а зараз ці слова стоють досить вживаними.

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості полтавських медіа у квітні 2024 року становить 52%. Це – один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка

______________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).