Регіональна журналістика в розбудові толерантного інформаційного простору

23 квітня в Ценрі дослідження ругіональної журналістики ( кафедра журналістики ПНПУ) відбулася презентація дослідженн «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору», яке проводилося на замовлення ВОГО «Вінницький прес-клуб» у лютому-березні 2024 року. Методом збору первинної інформації стало соціологічне опитування представників регіональної журналістики України у форматі он-лайн анкетування через google-форму. Отримано 591 анкету з 24 областей при варіативності в кількості респондентів з однієї області загалом від 20 до 30 осіб. В опитування активну участь узяли представники меліа Полтавшини.

Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу».

Результати показали, якою є сучасна журналстика, які проблеми для неї найгостріші, якими очікуваннями наразі вона живе. Зокрема, під час спілкування було окреслено сучасні виклики для регіональних медіа області.
Зокрема учасники меда-заходу наголосили на найгостріших, на їхню думку, викликах. Це насамперед складна ситуація після адміністративно-територіальної реформи та формування ТГ. Особливо це стосується друкованих ЗМІ.
Наразі у чотирьох новосформованих районах Полтавщини виходять у світ від 5 до 10 колишніх районних газет, які докорінно переформатували принципи роботи. Але при цьому новостворені ТГ випускають власні газети, які здебільшого працюють без офіційної реєстрації та друкують винятково позитивну інформацію про керівництвоТГ.

Редакторка газети “Вісті” Юлія Шабля розповіла про те, як її видання виграло тендер на висвітлення роботи Новоселівської ТГ, але керівництво громади ініціювало випуск власної газети і навіть почало вимагати повернути отримані в результаті тендеру кошти. Редакція відмовилась. В результаті кошти так і залишилися на рахунку невикористаними.
Серед інших викликів, які називались: кадрові та технічні проблеми, кабальні умови у відносинах з “Укрпоштою”.

Відзначалося також відсутність єдиного потужного
об’єднання,жкрналістських спілок та окремих представників медіа, яке б лобіювало інтереси ЗМІ в державі. Так, деякі проблеми беруться вирішувати окремі об’єднання, однак не завжди їхня позиція є настільки принциповою, як того вимагає час.

Говорили присутні і про залучення регіональних журналістів до публічного діалогу в громадах.
За словами учасників, не так часто журналісти є залученими до такого роду діалогів, особливо на початках формування слухань. Учасники зійшлися на тій думці, що в таких діалогах ЗМІ мають брати найактивнішу участь, власне, бути майданчиком для спілкуваня та пошуку оптимальних рішень.

Медійники обговорили і питання навчання та потреб в інформації щодо толерантного висвітлення чутливих тем і вразливих груп.
Учасники заходу висловили думку про те, що наразі є багато навчальних програм для журналістів. Однак зазначали, що проблемою є неузгодженість різних інституцій, які проводять семінари та тренінги для ЗМІ,

Як результат– навчань з якихось тем аж надто багато, здебільшого вони дублюють одне одного, а інші
важливі теми випадають з поля зору. Так, наприклад, журналісти вважають, що мало навчань з юридичної тематики, з фандрейзингу, з особливостей роботи з рекламодавцями, а також недостатньо методичних рекомендацій для медійників щодо небезпеки ретравматизації та ін.

Жвавим було обговорення впровадження гендерночутливих політик у редакціях. У переважній більшості редакцій такі політики є. Однак учасники наголошували на складнощах при практичній реалізації принципів принципів політик.

Зокрема це стосувалося фемінітивів, щодо яких розгорнулася тривала суперечка.. Як зазначив один з учасників – керівників медіа- “так, у нас є така політика, і в межах колективу редакції вона діє. Але як її запроваджувати, коли, наприклад, посадова особа, з якою організовуємо прес-конференцію та інтерв’ю наполягатиме, щоб її називали “депутат”, а не“депутатка” і “керівник”, а не “керівниця”?

Учасники висловили думку про необхідність внесення змін у сучасні словники української мови, у класифікатори професій та офіційні назви посад.

На заходійшлося і про потребу у навчанні і консультаціях щодо дезінформації та факт-чекінга.
Так, потреба у такого роду навчаннях є постійно, адже прояви дезінформації видозмінюються. Окрім навчань, на думку учасників, ефективним було б функціонування спеціалізованого телеграм-каналу чи спільноти в соцмережах, де можна було б спілкуватися з фахівцями в режимі “гарячоїлінії”.

Розмова стосувалас й ідеї створення Всеукраїнської коаліції регіональних медіа.
В цілому учасники схвально відгукнулися про створення такої коаліції, зауваживши, що це має бути не просто чергове формальне об’єднання, а ефективна і дієва сила. Зокрема і щодо сприяння роботі ЗМІ.
Учасники висловилися за створення бази даних експертів/менторів, до яких можна звернутися за коментарями та консультаціями щодо вразливі групинаселення, гендерних питань, перевірки фактів.
Також зазначилося, що таке об’єднання має сприяти обміну кейсами щодо журналістики рішень, участі у громадському діалозі та інформацією щодо застосування/імплементації ЗУ «Про медіа». Також була висловлена ідея про обмін контентом чи можливістю журналістських обмінів, оскільки у звязку з
повномасштабним вторгненням має місце внутрішня міграція жителів областей, тобто читачів/слухачів/глядачів регіональних медіа.
Журналісти готові підтримати створення Коаліції за умови, що це не буде просто формальне об’єднання. Коаліція має об’єднувати та систематизувати досвід ЗМІ на загальноукраїнському та ( можливо!) загальноєвропейському рівні.

Вона повинна сприяти ефективному навчанню та обміну досвідом, в т.ч.журналістським обмінам, ;сприяти функціонуванню постійного каналу зв’язку та обміну
інформацією на актуальні теми.

Рзмова вийшла надзвичайно насиченою та змістовною . Вона була корисна як журналістам, так і науковцям та студентам, які взяли участь у заході.

Цей захід організований за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.